Дата обрана на честь пам’яті військового кореспондента Дмитра Лабуткіна, який у цей день загинув під час бойових дій на сході України у 2015 році. День…
За часів колишнього СРСР навіть у сумнозвісних будівельних батальйонах скоріш інопланетянина можна було зустріти, ніж священника: релігія вважалася опіумом для народу, а ті, хто проповідував слово Боже, прирівнювалися ледь не до його ворогів. З проголошенням Україною незалежності й створенням власного війська ситуація кардинально змінилася: перед священнослужителями відчинилися двері КПП практично всіх частин. Ба більше, вони стали бажаними гостями, особливо під час урочистостей. У середині 90-х у суспільстві розпочалися дискусії навколо запровадження в ЗС України та інших військових формуваннях інституту військових капеланів.
«Дискусії — гарячі, робота триває…»
— Дискусії були гарячими, — розповідає начальник відділу культурологічної роботи та взаємодії з військовими священниками (капеланами) Центру морально-психологічного забезпечення ЗС України полковник Володимир Матвійчук. — Словом, командири самі вибудовували стосунки з церквою. Ситуація змінилася у 2014 році, коли Кабінет Міністрів України видав розпорядження, яке регламентувало служіння військового духовенства в ЗС України, НГ України та ДПС України. Штатні посади військових священників з’явилися лише у 2016-му: до того священники їздили на фронт з душпастирським служінням як волонтери.
Штатні посади військових священників з’явилися лише у 2016-му: до того священники їздили на фронт з душпастирським служінням як волонтери.
Повільно, але крига скресає
За 8 років російсько-української війни у Збройних Силах зроблено чимало. У ЗС України введено посади військових священників (капеланів). Сьогодні близько 100 священників є штатними капеланами у Збройних Силах України, а майже 300 священнослужителів працюють із військовиками на громадських засадах. Загалом, починаючи з 2014 року, капеланську місію в Українському війську виконували понад 600 священників.
Людина в погонах має знати: вона тут тому, що любить тих, хто залишився за її плечима. А капелан має зберегти його цілісність та людяність.
— Завдання капелана — бути поруч. Капелан теж воює, тільки у сфері духовній. Я завжди кажу, що капелан повинен воювати за людську гідність військовослужбовця. Людина у військовому однострої, як захисник України, сьогодні не має права втратити своєї людської гідності та стати заручником деструктивних емоцій. Людина в погонах має знати: вона тут тому, що любить тих, хто залишився за її плечима. А капелан має зберегти його цілісність та людяність. Конфесійна приналежність не має значення. Не має значення і те, віруюча людина чи ні, — говорить отець Андрій Зелінський. — Завдання капелана — допомогти побачити людині її потужний духовний потенціал, аби перемога була справжньою. Хоча кажуть, що не існує атеїстів в окопах, я зазвичай це спростовую. Вони є, і я їх бачив. Армія — це модель українського суспільства, відповідно, там є люди з різними поглядами. Проте війна — це простір, де людина радикально переосмислює життєві цінності. Тому дуже велика кількість людей намагається знайти духовне пояснення тому, що відбувається. Зокрема вони звертаються до Бога. Один молодий офіцер казав, що їхав на війну переконаним атеїстом, але коли потрапив в оточення, то вперше в житті почав молитись.
Військовий капелан не може брати до рук зброї
Навіть коли загрожує смертельна небезпека, капелани — неозброєні. Протягом кількох останніх років у суспільстві точилися гарячі дискусії щодо ухвалення закону, який би регламентував діяльність військових священників, чітко визначав їхній статус, права та обов’язки. Парламентарі у листопаді 2021-го ухвалили Закон України «Про службу військового капеланства», який регулює відносини у сфері реалізації конституційного права на свободу світогляду та віросповідання військовослужбовців Збройних Сил України.
У листопаді 2021-го ухвалили Закон України «Про службу військового капеланства», який регулює відносини у сфері реалізації конституційного права на свободу світогляду та віросповідання військовослужбовців Збройних Сил України.
Що він передбачає? Наприклад, гранична чисельність Служби військового капеланства не може становити менш як 0,15 відсотка граничної чисельності ЗС України, Нацгвардії, інших військових формувань.
Крім того, військовим капеланом може бути громадянин України, який є священнослужителем зареєстрованої в Україні релігійної організації та отримав від керівного центру (управління) відповідної релігійної організації мандат на право здійснення військової капеланської діяльності.
Обов’язковою вимогою для обіймання посади військового капелана є наявність вищої богословської освіти. Інформація про особу, що стала відома військовому капелану під час здійснення військової капеланської діяльності, є конфіденційною. Військовий капелан має право не відповідати на запитання щодо фактів і обставин, які стали йому відомі під час сповіді.
Є в нашому війську й жінки-капелани
Легендарна волонтерка з Черкащини Лариса Когут — одна з них. Ба більше, її включено до Асоціації професійних капеланів України. На Міжнародному конгресі капеланів, де побувала Лариса Когут, вона стала однією із 10 жінок-капеланів, що несуть служіння у військовій сфері — серед 150 делегатів конгресу.
Обов’язки військового капелана Лариса Когут виконує з перших днів війни — це підтримання військових та їхніх родин, допомога пораненим, а також підтримання родин загиблих на війні Героїв. За її словами, у складі групи капеланів, що співпрацює з Міністерством оборони України, вона просто буде віддавати роботі на фронті значно більше часу, проводячи у зоні виконання завдань уже не дні, а тижні поспіль, підтримуючи наших хлопців і надихаючи їх на перемогу.
А як ставляться до інституту військових капеланів у суспільстві? Що з цього приводу думають самі військовослужбовці?
Старший прапорщик Олег Віт, учасник АТО:
«До 2014 року я байдуже ставився до релігії, священників. Усе змінилося влітку того ж року, коли в районі АТО разом із побратимами потрапив у досить складну ситуацію й подумки вже прощався з життям. Та все обійшлося: по сьогодні вважаю, що без Божої допомоги тоді не обійшлося. Хоча, впевнений, і своїми діями ми не лише врятували власні життя, а й виконали бойове завдання».
Павло Красноок, учасник бойових дій:
«Слово Боже ще нікому не завадило. Тим більш у війську, і тим більш сьогодні, коли проти нас ведеться війна. Військові капелани підтримують і духовно, і морально наших воїнів, вселяють їм віру в перемогу».
Микола М., сержант запасу, «афганець»:
«Це добре, що в нашому війську запроваджено інститут капеланів. Я підтримую це рішення. Але, про мене, потрібно дуже-дуже ретельно й виважено підходити до відбору священників. Це повинні бути не лише напрочуд грамотні люди в теології, а й високоморальні, їхні вчинки мають відповідати всім десятьом Божим заповідям. Як мінімум. Бо коли вони проповідуватимуть християнські цінності, а в реальному житті сповідуватимуть інші, то хто віритиме такому священнику?
Такий приклад. російський патріарх кирило в храмах говорить начебто правильні речі, а в повсякденному житті чинить інакше. Одне лише благословення російської орди на війну в Україні чого варте!…».
