Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Хто потурбується про самотню людину з інвалідністю чи таку, яка втратила здатність до самообслуговування (зокрема, під час широкомасштабних військових дій), перебуває під загрозою окупації чи в районі ведення боїв і не може самостійно евакуюватися? З квітня за ініціативою Міністерства соціальної політики Уряд спростив механізм надання соціальних послуг. Суть цих змін у тому, щоб людина якомога швидше отримала необхідну допомогу.
Рішення про евакуацію ухвалюють військові адміністрації, вони ж і забезпечують її організацію. Якщо, наприклад, ухвалено рішення евакуювати підопічних інтернатних закладів системи соцзахисту населення в інші регіони, то військові адміністрації у співпраці з Нацсоцслужбою мають підшукати аналогічні установи, які можуть забезпечити подальше обслуговування цих людей.
Якщо людина залишається вдома і потребує надання соціальних послуг, то про неї можуть повідомити знайомі, сусіди, волонтери. Повідомляти варто органу соціального захисту населення або безпосередньо надавачу соцпослуг, наприклад, територіальному центру соціального обслуговування чи надання соціальних послуг. Достатньо усного звернення. Відповідне рішення уповноважені органи або надавачі послуг мають ухвалити протягом однієї доби.
Послугу стаціонарного догляду й будь-яку іншу соціальну послугу в період воєнного стану можна отримати за місцем звернення, незалежно від зареєстрованого чи задекларованого місця проживання.
Часто виникає запитання: чи можуть родичі, евакуюючись на безпечну територію, оформити соціальний догляд, скажімо, за своєю слабкою бабусею, яку вивезли в тилову область?
Так, і послугу стаціонарного догляду, й будь-яку іншу соціальну послугу в період воєнного стану можна отримати за місцем звернення, незалежно від зареєстрованого чи задекларованого місця проживання. Евакуйовану з небезпечної території людину, яка втратила навики до самообслуговування, протягом доби приймуть на догляд у соціальний заклад лише за її заявою чи заявою людини, яка її супроводжує. Такі послуги, як оформлення медичної картки, переведення пенсії, отримання довідки про доходи, відновлення документів, що посвідчують особу, тепер покладено на надавача соціальних послуг, якщо місцеві органи влади делегували йому такі повноваження.
Відповідно до ухваленого рішення Уряду під час воєнного або надзвичайного стану людям з інвалідністю та літнім людям екстрено (кризово) можуть надаватися наступні соціальні послуги:
- інформування, консультування, консультативний кризовий телефон;
- надання притулку, нічний притулок, короткотермінове проживання;
- екстрене (кризове) втручання;
- представництво інтересів;
- підтримане проживання осіб похилого віку та осіб з інвалідністю, бездомних осіб;
- соціальний супровід сімей або осіб, які перебувають у складних життєвих обставинах;
- догляд вдома, догляд стаціонарний, денний догляд, денний догляд дітей з інвалідністю, паліативний догляд;
- соціально-психологічна реабілітація;
- натуральна допомога;
- переклад жестовою мовою;
- транспортні послуги.
Нині за спрощеним алгоритмом догляд удома, догляд у стаціонарній установі, надання притулку, консультування, соціальний супровід сімей з дітьми, натуральна допомога, транспортні послуги. Та фактично будь-які, адже закон про соціальні послуги не встановлює обмежень. Лише в інтернатні заклади на сьогодні за спрощеною процедурою влаштовано майже 4 тисячі осіб.
Виявлення осіб у складних життєвих обставинах і тих, що потребують сторонньої допомоги, завжди було головним завданням органів соціальної допомоги. Особливо це важливо в період воєнного стану, зволікання може коштувати життя. З початком війни в надавачів соціальних послуг значно додалося роботи. Адже частина соціальних працівників евакуювалися, і на тих, хто залишився, лягло подвійне навантаження. Водночас, з очевидних причин, збільшилася кількість одиноких людей. Зросла чисельність внутрішньо переміщених осіб. Тому було вирішено об’єднати зусилля соцпрацівників із волонтерами. Нині громадські організації, просто небайдужі люди об’єднуються і прибирають житло, готують їжу, підтримують одиноких людей.
Тож якщо вам відомо про одиноку людину, яка потребує допомоги, — повідомте органу соціального захисту населення або територіальному центру соціального обслуговування чи надання соціальних послуг, усного звернення достатньо.
