Водночас частина із них потребують додаткових роз’яснень, адже не повністю розуміють усі складові механізму поновлення на службу. Про це в коментарі АрміяInform розповіли у відділі рекрутингу 18-ї Слов’янської…
Морські піхотинці на Херсонському напрямку нищать ворога. Проте для успішного виконання бойових завдань дуже важливе забезпечення та моральний стан особового складу, який перебуває на найгарячіших позиціях.
— Наш підрозділ займається логістикою й різнобічним забезпеченням групи, яка перебуває на нульовому рубежі. Ми доставляємо їм харчові продукти, воду, боєприпаси тощо, — розповідає старшина підрозділу «Аполлон». — Ми напрацювали певну систему, щоб на позиціях постійно відбувалась заміна особового складу. Адже розуміємо, що всі ми люди, що все ж є втома, бажання нормально помитися, випрати речі, день-два відпочити.
Ворог не втомлюється, обстріли з його боку відбуваються 24/7. Але у відповідь наші воїни теж дуже добре їм насипають. За словами «Аполлона», щодня бійці використовують чимало снарядів, щоб «русняві м’які місця підгорали постійно в правильний момент». Загалом, телефон старшини майже ніколи не мовчить, адже він тримає на пульсі кожен елемент життя підрозділу.
— Я вважаю, що особовий склад вмотивований, хлопці виконують всі завдання успішно. Ми ж розуміємо, що ми будемо стояти до перемоги, адже це наша земля, тому бійці повинні бути заряджені, повні сил та енергії. Моє головне завдання, якщо просто, витягнути на кілька днів побратима-морпіха з нуля: викупати, виспати, нагодувати смачно. А потім він повертається туди й робить пекло русні далі, — каже «Аполлон».
Як розповідають хлопці, ситуація у зоні їхньої відповідальності контрольована.
«Будда» також у логістичному підрозділі, постійно підвозить хлопцям медикаменти, гідрогелеві пов’язки, адже чимало опіків у бійців та осколкових поранень. За його словами, підрозділ повністю забезпечений всіма потрібними медикаментами.
— Наш підрозділ проходив поступову адаптацію, коли заїхали в сектор відповідальності. І через певний проміжок часу ми просунулись на 10-15 км вперед, ще ближче. Страх — це нормальне явище, і потрібен певний час, щоб його контролювати й упевнено почуватися, — розповідає «Будда». — В перший день, коли ти приїжджаєш, тобі розповідають, що таке «вихід», «прихід» і в який бік летить. Але через добу ти вже все розумієш — і який снаряд, і куди летить.
Хлопці всі вмотивовані та рвуться якнайшвидше у бій, щоб вигнати всю нечисть з української землі.
— Коли поряд побратими, і у всіх спільна мета — вигнати ворога, то адаптація проходить дуже легко. Я знаю, що зі мною разом хлопці, в яких я впевнений на 100 %, тому готовий іти в бій і нищити російських окупантів, — говорить морпіх з позивним «Пєшта».
