Попри належність до винищувачів четвертого покоління та наявність у бойовому строю Ізраїлю сучасних F-35 і F-15, саме F-16I Sufa виконують левову частку ударних місій:…
Міжнародне незалежне видання The Insider опублікувало дослідження, в якому йдеться про те, що запаси снарядів, бронетехніки, крилатих ракет та літаків можуть закінчитися вже до кінця 2022 року.
У статті викладено аналітику про темпи витрат боєприпасів, як порівняти з попередніми війнами, які росія розв’язувала після розвалу радянської імперії, а також проаналізовано можливості з поповнення російських арсеналів зброї. Із цифр, наведених журналістами, випливає, що можливості з виробництва всіх видів боєприпасів значно перевищуються обсягами витрат за пів року на загарбницькій війні в Україні. Припускається, що за шість місяців рашисти витратили близько семи мільйонів одиниць снарядів, не рахуючи тих, які були втрачені в результаті артилерійських ударів ЗСУ по складах боєприпасів уздовж всього українсько-російського фронту.
За звітами всіляких запорєбрікових міністерств, останніми роками орки поповнювали арсенал щорічно приблизно на пів мільйона артилерійських снарядів для ствольної артилерії, з яких дві третини — відновлені радянські боєприпаси, які вичерпали терміни зберігання. Із цією проблемою росія зіштовхується не вперше — ще за чеченських воєн відчувався дефіцит 122-мм та 152-мм снарядів.
Снаряди до систем залпового вогню виробляють ще повільніше: у 2017 році на росії було виготовлено всього 10 700 снарядів РСЗВ усіх видів. І хоча терміни зберігання цих ракет помітно довші, ніж для ствольної артилерії, «совок» врізав дуба вже понад тридцять років тому, і терміни зберігання великої частини радянських запасів також спливають.
Не в останню чергу для артилерії важлива й заміна стволів. Уже зараз багато російської артилерії виходить з ладу через перевиснаження стволів, помножене на неналежне технічне обслуговування низькокваліфікованим персоналом. Виготовлення нових стволів, як і більшості інших комплектуючих для ремонту бронетехніки, робилося за допомогою імпортного обладнання. У 2014 році, коли західні країни ввели санкції за незаконну окупацію українського півострова Крим, ремонт російської бронетехніки відбувався за допомогою залишків ще функціонуючого обладнання, і за час війни в Україні та Сирії цей ресурс був значно вичерпаний. Тепер, коли величезна кількість російської техніки виходить з ладу і потребує масового ремонту в промислових масштабах, виконання цього завдання для країни-бензоколонки стало неможливим.
Ще гірша ситуація для росіян з високоточною зброєю і авіацією. Оскільки виготовлення високотехнологічних літальних апаратів напряму залежить від імпортованих компонентів, зокрема тепловізорів, мікроконтролерів та іншого електронного обладнання, перспективи для відновлення арсеналу «калібрів», «оніксів» та «кінжалів» для російських військових клоунів перейшло в розряд фентезі. За оцінками видання, росія до війни могла виготовляти близько 225 одиниць на рік, а у 2023 році ця цифра може вимірюватись взагалі десятками.
Авіаційна галузь росії взагалі практично перестала існувати. Застарілі зразки радянської авіації вже зараз майже не використовуються, адже ресурсу для обслуговування двигунів у мордорян немає, не кажучи вже про «перспективні розробки» конструкторських бюро, які за змістом є простою модернізацією застарілих літаків більш сучасною електронікою і двигунами з оновленням окремих вузлів.
Все це, помножене на значні витрати з бюджету рабських вимиратів, свідчить про те, що це — остання війна фашистської росії за будь-якого розвитку подій на фронті. Якщо наступник плішивого наполеона захоче влаштувати рабсіянам нову «маленьку переможну війну», то в бій залишки населення московії підуть із загостреними палицями, луками та пращами, зробленими з дідових підштаників. Але в будь-якому разі перехід збройних формувань росії на беззбройні вселяє надію на довгоочікуваний мир на Європейському континенті. А провина в тому, що ціна миру в Європі — це зубожіння і винищення населення росії, лежить на самих росіянах, ласих до чужих унітазів.
Підготувала Алла Рядинська
