Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Протитанковий взвод, яким командує Андрій із позивним «Фокстрот», сьогодні добряче дошкуляє агресору. Лише за останніх кілька місяців взвод львівських десантників знищив більше ніж 20 російських танків та бронетранспортерів.
— Хочу сказати, що серед великої кількості іноземного протитанкового озброєння, яке є у нас у наявності, оптимальним зразком вважаю все-таки вітчизняну «Стугну», — каже «Фокстрот». — Мій взвод має досвід роботи з різними ПТРК, проте найкраще себе рекомендує українська зброя. Це й точність стрільби, й дальність, а найголовніше — можливість виконувати бойове завдання в різних умовах і на різних ділянках місцевості.
Андрій пригадує, як у боях під Вознесенськом його взвод знищив два російські танки Т-72Б3, котрі намагалися прорватися в глиб оборони українських підрозділів.
— Ми тоді не лише знищили ворожі панцерники, а й затрофеїли чимало їхньої автомобільної та бронетехніки. В перші тижні війни ми навіть жартома змагались між сусідніми взводами — хто більше російського залізяччя «на спис візьме». На жаль чи на щастя, у наших колег трофеїв було дещо більше, — усміхається «Фокстрот».
За весь час запеклих боїв з окупантом, Андрій особисто підбив вісім ворожих танків, з яких шість згоріли до невпізнанності.
— У заявлених виробником бойових можливостях «Стугни» дальність стрільби не перевищує 5 кілометрів. Проте я зі своїми побратимами влучили у російський танк, який був на своїх позиціях для стрільби на відстані 5300 метрів. Я це добре запам’ятав, і ми кілька разів перевіряли цю дальність по картах та планшетах. Тому я вважаю, що «Стугна» — це один із найкращих протитанкових ракетних комплексів у цій війні, — зазначив Андрій.
Андрій наразі є молодшим сержантом, але вже виконує обов’язки командира взводу. Документи на присвоєння йому первинного офіцерського військового звання ось-ось мають погодити у вищому командуванні. А про свій взвод «Фокстрот» відгукується як про самовідданих та мужніх воїнів, котрі не знають слова «ні». З ними він готовий йти до переможного кінця у цій страшній та безжальній війні.
