Українські далекобійні удари спрямовані на об’єкти, які наповнюють бюджет держави-агресорки, постачають загарбницько-окупаційну російську армію пальним, підтримують ворожу логістику та, відповідно,…
Ворог продовжує тероризувати прифронтові території. У ніч проти 31 серпня російські війська вчергове обстріляли Краматорськ. Цього разу під обстріли потрапила центральна частина міста.
Як зазначив мер Краматорська Олександр Гончаренко, за попередніми висновками фахівців ворог завдав удару ракетами типу С-300. Унаслідок обстрілу пошкоджено 12 п’ятиповерхівок та зруйновано алею у парку Пушкіна. На жаль, за попередньою інформацією є й поранені серед мирного населення.
Місцевий мешканець Сергій проживає в іншому районі міста. На місце обстрілу приїхав на прохання знайомих перевірити квартиру. Каже, приблизно о першій годині ночі почув звуки потужних вибухів та побачив заграву.
– Квартира зруйнована вщент. Немає ні вікон, ні дверей. Меблі, техніка – нічого не вціліло. Не лишилося нічого придатного до життя, – говорить чоловік. – Одна із мешканок будинку розповіла, що перед обстрілом вийшла у коридор. Мала погане передчуття. Завдяки цьому і залишилась жива-здорова. Тільки дуже налякана.
Біля зруйнованого після обстрілів російськими окупантами житлового будинку зустрічаємо літню жінку. 90-річна Ніна Володимирівна проживає тут одна.
– В мене нікого немає. Нікуди їхати та й сил вже не лишилося, – бідкається старенька. – Коли почався обстріл, я нікуди не йшла. Просто лежала на дивані. Після вибухів я встала, взяла ліхтарик і пішла оглядати квартиру.
Ще один місцевий житель Володимир Михайлович розповів, що спав, коли почався обстріл.
– Як перший раз бахнуло, одразу підскочив. Добре, що напередодні вирішив спати в іншій кімнаті. Адже у спальні, де зазвичай ночую, все скло й уламки полетіли на ліжко, – говорить чоловік і додає наостанок. – Я взагалі не розумію цих росіян! Чого вони хочуть?! Напевно, просто знищити нас усіх…
