У Києві суд визнав винним заступника директора приватного коледжу за схему виготовлення фальшивих довідок про навчання в аспірантурі для військовозобов’язаних. Вирок ухвалив Солом’янський районний суд…
Воїну 42 роки. Він має досвід служби в силових структурах. І після початку широкомасштабного вторгнення зробив свій вибір — став військовослужбовцем Сил територіальної оборони ЗС України.
— 24 лютого я мав лягати на операцію. За ніч, коли відбулося вторгнення, у мене було п’ять приступів — камені виходили… Зранку зателефонували, повідомили, що операція скасовується… Згодом я вийшов на зв’язок зі старим знайомим, який вже ніс службу у війську. Поїхав до нього, розповів, що вмію, і вже звідти додому не повернувся, залишився служити…
Військовий каже, що його родина була сильно збентежена, коли дізналась, що він іде воювати.
— Плакали спочатку. Але згодом мати і дружина таки почули мене. Я їх переконав — якщо не я, то хто?! Нині до мене прийшло розуміння, що перебуваю на своєму місці. Я не будую плани на майбутнє. І не впевнений, що повернуся в цивільне життя після перемоги,. Може, тут, у війську, я буду більш потрібним. Бо в нашому підрозділі ми живемо, дійсно, як родина. А я до людей сильно звикаю.
З 24 лютого «Хірург» набув нових військових навичок.
— Можу, приміром, вільно орієнтуватись у будь-якому командному рішенні, чітко ставити людям завдання. Для того, щоб засвоювати нову інформацію, здобувати нові навички, покращувати рівень підготовки, потрібна, насамперед, мотивація. А її в мене і так задосить.
До широкомасштабного вторгнення, окрім служби в силових структурах, тероборонець працював на різних роботах.
— У мене колись охоронне підприємство було. І в одній з автомобільних компаній за кредити відповідав. Був свій кіоск із приготування шаурми… До речі, кухар, який там у мене працював, нині з нами служить, тільки в іншій роті…
Оселедець, який носить військовий, одразу впадає в око оточуючим.
— Козацький чуб — це моя позиція. Не зачіска — а саме позиція. І мені, до речі, чуб личить. Коли після вторгнення я прийшов до війська, з того часу він зі мною. Хочу, аби люди знали мою позицію. Щоб не було до мене зайвих запитань, хто я.
«Хірург» згадує, що до 24 лютого його вага була близько 94 кілограмів.
— Нині важу 74… Бо повсякчас виконуємо завдання, буває по 3–4 виїзди за ніч… А ще постійні тренування.
