Чи враховують під час рекрутингу до війська освіту та досвід цивільної роботи за фахом у цивільному житті? Попит на які нові посади в Силах оборони створив стрімкий…
Деякі історики кажуть, що укладаючи з фашистською Німеччиною угоду про ненапад, який увійшов в історію як Пакт Молотова — Ріббентропа, сталін сподівався приспати пильність фюрера і розпочати війну за світове панування. Але Гітлер його перехитрив…
Довідково. Європейський день пам’яті жертв сталінізму і нацизму відзначається щороку 23 серпня невипадково: цього дня у 1939 році був підписаний пакт Молотова — Ріббентропа — документ між сталінським і гітлерівським режимами, який розділив Європу на дві сфери впливу. І, врешті-решт, призвів до початку Другої світової війни, яка забрала понад 60 мільйонів людських життів.
«Забрати і поділити…»
Історія колишнього срср складалася із суцільних міфів. З його розпадом багатьом здавалося, що з ними буде покінчено раз і назавжди. А втім, на початку 90-х їх почали розвінчувати. Та з відходом від влади Бориса Єльцина і приходом у кремль відставного підполковника кдб путіна все почало повертатися на круги своя. І сьогодні більшість росіян живуть у полоні тих же радянських міфів. Ба більше, на них побудована вся нинішня ідеологія російської держави.
Одним із таких міфів є твердження, що «срср послідовно боровся за мир, а Пакт Молотова — Ріббентропа був вимушеним кроком». Дійшло до того, що років 12 тому міністр закордонних справ росії лавров під час відзначення Дня Перемоги заявив:
— Позиція західних держав поставила радянський союз перед альтернативою: опинитися в ізоляції перед прямою загрозою нападу фашистської Німеччини або підписати мирний договір про ненапад.
Ні, лавров не обмовився. Не обмовився і той, хто писав йому доповідь. Міністр просто процитував витяг з 5-го тому «Большой советской энциклопедии»… 60-річної давності і відредагованої особисто «товаришем сталіним»!..
23 серпня 1939 року Німеччина і радянський союз уклали Договір про ненапад, відомий також як Пакт Молотова — Ріббентропа — за прізвищами підписантів. Весь цивілізований світ був шокований. Адже країни були непримиренними ворогами: у 1938-му під час громадянської війни в Іспанії срср підтримував республіканський уряд, а Німеччина — хунту генерала Франка. Преса обох країн зображувала і Гітлера, і сталіна «варварами 20-го століття», усіляко глузуючи над ними. І тут..
А все тому, що, окрім цих диктаторів і їхнього найближчого оточення, ніхто не знав про таємний додаток до угоди, згідно з яким сторони домовилися про розподіл сфер впливу у Східній Європі: згідно з ним Німеччині відходили окремі території Польщі і Литва, а СРСР — Фінляндія, Латвія, Естонія, частина Польщі і Бессарабія, яка на той час входила до складу союзної Гітлеру Румунії. Словом, і Німеччина, і срср діяли за принципом відомого літературного героя Шарикова, який вирішення будь-якої проблеми сформулював так: «Забрати і поділити…».
Підписання «мирного договору» обидві сторони відзначили за місяць спільним військовим парадом у Бресті. До закінчення Другої світової війни інформація про таємну радянсько-німецьку угоду залишалася на рівні чуток. У 1944 році німецький оригінал був знищений під час бомбардування Берліна, проте копія уціліла в архіві МЗС Німеччини і в травні 1945-го потрапила до Британії. Вперше про секретні протоколи заговорили на Нюрнберзькому процесі. А в 1948-му цей документ був опублікований у збірнику Держдепартаменту США.
В срср про нього воліли не згадувати. Але у 1989 році на з`їзді народних депутатів СРСР, нарешті, згадали, оголосивши цей документ недійсним. Сам оригінал протоколу продовжував зберігатися в архіві ЦК КПРС аж до самого його офіційного розсекречення.
«Бити завжди треба першим…»
За тиждень після підписання Пакту почалася його реалізація: 1 вересня Німеччина напала на Польщу, поклавши початок Другій світовій війні. Незабаром сталін почав «визволяти» Прибалтійські країни, Фінляндію. Деякі історики висловлюють припущення, що укладаючи Пакт, сталін мріяв «задобрити» Гітлера і потім вдарити по Німеччині. Чи так це — невідомо. Але відомий письменник і колишній співробітник кдб Суворов-Різун стверджує, що так воно й було. І наводить чимало переконливих фактів. Принаймні таких, що змушують замислитись. До речі, на початку 90-х в росії були опубліковані документи засідання політбюро цк вкп (б) від 1939-го року, на якому сталін сказав:
— В Європі пахне війною. А коли так, то бити завжди треба першим. Хто проти, товариші?
І жоден присутній «товариш» не ризикнув бути проти…
Цікавий факт: путін, згадуючи якось своє дворово-босяцьке дитинство, зауважив, що головний урок, який він виніс із дитинства, це те, що «бити завжди потрібно першим»…
Після підписання Пакту між Німеччиною і радянським союзом пожвавішала економічна співпраця: товарообіг зріс у десятки разів!.. Совєти поставляли німцям не лише хліб, а й чимало стратегічної сировини, яку ті використовували у військових цілях. Як писав у своїх післявоєнних мемуарах один із німецьких генералів, «міць вермахту до червня 1941-го суттєво зросла»!.. Тож чи варто дивуватися, що, вступивши у двобій з срср, німці за 3 місяці окупували Київ, а ще 3 місяці по тому ледь-ледь не захопили і москву…
Насамкінець процитую заклятого антикомуніста і певною мірою українофоба Олександра Солженіцина: «Це ж наскільки потрібно було бути циніками і відвертими покидьками, безглуздими політиками, щоб заради примарної світової революції йти на таку співпрацю з Гітлером? Комуністичний режим срср майже 2 роки годував Гітлера, вигодовуючи звіра, який убив десятки мільйонів людей лише в срср. Сталін прекрасно знав, що Гітлер нападе на Польщу, але вирішив пожертвувати польським народом. Але ж пожертвував і російським. Так чинять лише покидьки».
Замість епілогу
путін перед нападом на Україну ні з ким ніяких пактів не підписував. Принаймні нам невідомо про них. Але його дії нагадують дії сталіна. Щоправда, якщо той мріяв про світову революцію, то цей «товариш» мріє про європейське панування, «відродження великої росії», порівнюючи себе з петром першим. Тому так живучі в росії радянські міфи: окремі з них лише «підрихтували» в потрібному ракурсі… І так, щоб вони грали на руку кремлю.
