Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Усіх страхіть війни місто Пологи Запорізької області почало зазнавати з 3 березня 2022-го. Перший бій гірські піхотинці ЗСУ та місцеві Сили оборони прийняли на світанку. Прямі боєзіткнення тривали без перерви вісім годин, після чого переросли в осередкові, із застосуванням рейдових та диверсійних груп з обох сторін. Утім, через перевагу в силах та засобах агресора незабаром Пологи були оточені та окуповані…
Позивний цього молодого військового «Фокс», хоча в побуті побратими звуть його «Хитрим Лисом» — і є за що. Службу у Збройних Силах він розпочав у 2012 році в Криму. Після окупації півострова зі своєю частиною вийшов на материкову частину країни. Згодом перевівся служити в територіальний центр комплектації та соціальної підтримки запорізького райцентру Пологи. Де, власне, його й застав початок широкомасштабного вторгнення росіян.
Із перших днів наступу московитів населений пункт піддавався масованим обстрілам зі ствольної та реактивної артилерії й мінометів. Хати були зруйновані, городи — у вирвах, на будівлі в самому центрі було боляче глянути. Одразу згоріли дотла місцева друкарня, двоповерхова бібліотека, великий ринок, дитячі садочки.
Від самого початку широкомасштабної війни місто було готове до оборони, але ворог, змовившись зі зрадниками, таємними шляхами зайшов у місто й ударив у фланги наших військових формувань. Поки на підступах до містечка ще точилися запеклі бої гірських піхотинців ЗСУ із агресором, з іншого боку в нього вже стрімко заходили ворожі танки й диверсійні групи, які цинічно розстрілювали мирних мешканців просто на вулицях та в хатах. Не милували навіть дітей та старих.
А ще до рук окупантів потрапили «розстрільні списки». У цих паперах були прізвища учасників АТО, місцевої самооборони, активістів із проукраїнською позицією, волонтерів, що активно допомагали армії, журналістів та громадських діячів, які впливали на думки земляків. З цими списками окупанти ходили за певними адресами. Що було далі — пояснювати дарма.
Пологівська територіальна оборона, як могла, відстоювала своє місто, але сили були нерівні. Кількість техніки з літерами «Z», що заїжджала в Пологи, порахувати було неможливо, сунула тьма-тьмуща.
«Коли Пологи вже були майже оточені, особовий склад ТЦК та СП, місцевої самооборони та тероборони, просто ветерани АТО й ООС скоординували свої дії й розпочали вуличні бої, — розповідає «Фокс», — тактика наша була простою, але ефективною. Щовечора виходили малими групами на «полювання». Знаючи Пологи як власну долоню, влаштовували засідки або нальоти на орків, що заґавилися на чужій землі. Першою здобиччю моєї групи стала ворожа ДРГ, яку ми загнали буквально в глухий кут між будинками та примусили роззброїтися. Орки вдавали із себе військових медиків та їхали на «санітарці» — але той фокус їм не вдався.
За кілька днів, коли місто окупанти вже переповнили, мені довелося діяти у відриві від наших груп. Що робити — влаштував засідку на перехресті двох вулиць самостійно. У сутінках побачив, як до моєї схованки під прикриттям БМП-2 прямують чотири диверсанти. Як тільки «беха» з гармати 30-го калібру розстріляла вуличний трансформатор, я відкрив вогонь по піхоті. Вдалося «відмінусувати» одного з них, і вони відступили, поливаючи навколишні будівлі неприцільним вогнем з усіх стволів.
Потім ми певними каналами отримали наказ виходити з оточеного й уже майже повністю окупованого міста в напрямку Запоріжжя. Хлопці мене про те повідомили по телефону — хоч і поганий, але зв’язок тоді все ж таки був. Я все ще діяв у відриві від побратимів. І вирішив, перевдягнувшись та прихопивши автомат із залишками набоїв, пробиратися до своїх сам-один…»
«Хитрий Лис» правдами й неправдами зі зброєю та документами таки вийшов партизанськими стежками до наших. І тепер воює в одному з найгарячіших районів бойових дій на Запоріжжі. Каже, що не пробачить оркам смерті батька від коронавірусу, який згас у Пологах без допомоги медиків у той час, коли сам він визволяв рідну землю від ворожої навали. Без варіантів.
