Йдеться вже не просто про окремі пожежі на нафтопереробних заводах (НПЗ), а про послідовне виведення з ладу виробничих потужностей, порушення…
Кількість заяв підтримки та письмових звернень до Міжнародного суду ООН у справі «Україна проти росії» про геноцид є безпрецедентною. На цьому наголосила директор Департаменту міжнародного права Міністерства закордонних справ України Оксана Золотарьова у коментарі кореспондентові Укрінформу в Гаазі.
Вона нагадала, що перша заява понад 40 країн і ЄС щодо підтримки публічно справи «Україна проти росії» щодо геноциду була наприкінці травня. А 13 липня 42 країни і ЄС оголосили про намір вступити в справу «Україна проти рф» щодо застосування Конвенції про геноцид.
«Вже офіційно подали свої меморандуми Литва, Латвія, Нова Зеландія і Велика Британія. Вони всі є на сайті суду і з ними можна ознайомитися. Днями схоже звернення зробила Європейська комісія, але зважаючи на те, що Європейський Союз не є стороною, державою-учасницею Конвенції про геноцид, то вони скористалися іншою статтею і надали свою позицію здебільшого щодо фактів того, що відбувалося в Україні з 2014 по 2022 роки, яким чином Україна відбудовувала, зокрема, свої регіони на Сході з допомогою ЄС. Тобто, ми можемо вже говорити, що така кількість заяв підтримки і така кількість вже письмових звернень до Міжнародного суду ООН є безпрецедентною, і найімовірніше, в якийсь момент справа «Україна проти росії» перетвориться на «Світ проти рф», – заявила Золотарьова.
Вона зазначила, що наразі меморандум України є конфіденційним, але меморандуми інших держав відкриті.
«Вони стосуються здебільшого тлумачення Конвенції про запобігання злочину геноциду. Вони говорять про те, що, по-перше, суд має право розглядати справу України, в нього наявна юрисдикція, і те, що рф викривляє положення цієї Конвенції, посилаючись на неї. Далі держави, які вже подали свої заяви, свої меморандуми, говорять про те, що «ми залишаємо за собою право надалі доповнювати ці свої заяви», – поінформувала глава департаменту.
За її словами, дуже важко спрогнозувати, коли може відбутися наступне судове засідання, бо це залежатиме від подальшого перебігу справи.
«У росії, згідно зі статутом Суду, є три місяці від моменту подання Україною меморандуму, а саме від 1 липня, щоб оскаржити юрисдикцію, висловити так звані попередні заперечення. Якщо вони це зроблять, то Суд перейде до письмового обміну думками між сторонами саме щодо питання юрисдикції, після чого проведе усні слухання. І якщо рф не скористається цим правом, то в неї визначений строк подання свого контрмеморандуму на 23 березня наступного року, і тоді вже питання юрисдикції і питання по суті розглядатимуться Судом одночасно», – пояснила Золотарьова.
