У війську вже є багато цифрових систем. Але їхня ефективність залежить не лише від розробників. Навіть найкращий інструмент не працює сам по собі — його треба…
У сучасному музичному репертуарі України з’явилася нова пісня, присвячена воїнам територіальної оборони. Композицію виклав на своєму YouTube- каналі реп-виконавець Богдан «Бо Бро» Полосенко.
Автор пісні розповів кореспонденту АрміяInform про історію написання пісні та свій творчий шлях.
https://youtu.be/C76FF7QH8nU
– Розкажіть про Ваш творчий старт.
– Ще змалку намагався малювати, але виходило не дуже. Десь у 8-му класі я почав писати вірші, спочатку жартівливі, а потім вже дівчатам. Приблизно в той самий час почали з'являтися перші музичні редактори для комп’ютерів, так декілька віршів отримали моє власне аранжування, і на місцевих дискотеках навіть користувались популярністю. Далі творив з певною періодичністю. І це завжди була електронна музика.
– Де війна застала вашу сім’ю, у рідній Білогородці?
– Так. Чесно кажучи, було дуже страшно не стільки за себе, скільки задружину і дітей! Коли почали гриміти вибухи зовсім поряд, а сніг на дворі перемішався з попелом, я майже силоміць примусив дружину виїхати за
кордон, хоча вона до останнього не хотіла полишати домівку.
– Ви залишились дома?
– Усе просто – початок війни усіх нас вибив із зони комфорту і я був, як і багато інших людей у стані стресу, принаймні перший тиждень. Спробував записатись у ТрО, але оскільки ніколи не воював, мені сказали чекати, бо ТрО не гумове і було дуже багато добровольців вже з певним досвідом, тому я влаштував в офісі компанії, де працював раніше, певний штаб, куди перебралась на перший час війни уся сільрада. А приміщення сільради якраз зайняли воїни ТрО. В моєму офісі працювали волонтери та пресцентр нашої
громади. І після того, як я почув перші пісні наших виконавців, про саме цю війну, що відбувалась тут і зараз, я зрозумів, чим можу бути корисним і почав записувати вірші про війну.
– Чому написали пісню саме про ТрО?
– Пресцентр нашого укріпрайону очолював полковник Дмитрашківський, з яким я ділився своїми думками, страхами, переживаннями і, звісно, творчістю. І оскільки я ще паралельно кошмарив русню у чат-рулетці, то в мене набралось дуже багато відеороликів, де я тролив! Ці відео я також час від часу показував полковнику.
І ось зовсім нещодавно пан полковник набрав мене і в жартівливій формі запропонував – в той час, коли я кошмарю русню, обов’язково пригадувати про ТрО, щоб знали, і боялись. На моїх стрімах зазвичай було 200-500 людей, і я подумав, що це буде не так дієво, як те, щоб записати потужну пісню, присвячену нашим героям-добровольцям, що пішли на війну за покликом серця, а не примусово! Три доби ходив із думкою, якою вона має бути, і на ранок четвертої доби я прокинувся вже і з мотивом, і з приспівом.
– Як відбувався запис пісні, хто вам допомагав?
– Колись давно підвозив власника невеличкої студії звукозапису на Виноградарі. Набрав його телефоном, десь на початку серпня, нагадав про себе і відправив приспів. У відповідь отримав запрошення приїхати, щоб мене послухали. Домовився за ціною за якісне аранжування, і за 8 годин пісня була готова.
– Які відгуки про пісню ви отримуєте від слухачів?
– Відгуки були лише або супер, або мегасупер. Звісно, якісну версію пісні першим почув пан полковник, який дав наступний коментар: «Зазвичай я таке не слухаю, але твоя пісня вже 25-й раз по колу грає в моїй машині на повну гучність».
– На вашу думку, який вплив ця пісня має, матиме на воїнів ТрО?
– Вона точно підійматиме настрій усім нашим бійцям! Зараз знімається вже кліп, і коментар режисера, що їздив на полігон знімати артилеристів, наступний: «Хлопці були втомлені та насуплені, але коли почала лунати пісня, на їхніх обличчях з’явилась усмішка, та вони почали гоцати під цю музику! Сказали, що в них знову з’явилось натхнення!»
