Чому ворог зосереджується саме тут? На це питання відповів військовий експерт Петро Черник. «Курський напрямок — це питання їхнього (рф — ред.) престижу, тому що от уже…
Накрити артбатарею ворога, знищити російську САУ, розбити ворожу піхоту та «заткнути» міномети окупантів, а потім вчасно залишити позиції – так виглядають кілька годин роботи одного з підрозділів української артилерії, який на Донеччині працює на РСЗО «Град-1».
Микола, командир артилерійського підрозділу, розповів, що це буденний режим його батареї:
− Сьогодні працювали як зазвичай. Зранку знищували самохідні установки ворога, нині працюємо по піхоті противника, яка засіла й використовує мінометні батареї, «кошмарить» наші передні лінії. Щоб уникнути втрат, ми їх подавлюємо чи знищуємо, залежить від різних чинників.
За даними аеророзвідки, «Гради» влучили в ціль, перетворивши окупантів на білий дим. Коментуючи рівень підготовки ворожої артилерії, Микола каже, що є серед них як ті, хто вміють стріляти, так і не дуже. У будь-якому разі, за словами артилериста, в українських воїнів є свій алгоритм роботи, якого вони неухильно дотримуються.
− Наша головна ціль – оперативність. Чим швидше ми займемо вогневу позицію, прицілимося, тим більша ймовірність, що ми уразимо ворога. Постійно перебуваємо близько до вогневої позиції, щоби за 5-7 хвилин її зайняти. На місці обирається кут, визначаються координати, враховуються метеорологічні умови й за командою виганяємо бойову машину на позицію. Швидко розгортаємося. Бусоліст дає відмітки, навідник робить свою роботу, тоді командир бойової машини доповідає про готовність. Я розраховую коректури по цілі, даю команду командиру бойової машини, він передає інформацію навіднику, доповідають мені про готовність, і ми працюємо, або зразу пакетом на ураження, або з пристрілкою, − ділиться специфікою роботи Микола.
− Після того, як відстрілялися, місце залишаємо за секунд 45, до хвилини, − доповнює слова командира водій Анатолій.
Цього дня підрозділ українських артилеристів поповнився двома новобранцями, тож українські військові, крім того, що успішно виконали поставлені завдання, провели ще і традиційний обряд.
− Існує звичай, що кожен військовослужбовець у артилерійському підрозділі має пройти обов’язкову посвяту. Спершу, звісно, навчання. Потім заліки й лише тоді військовий допускається до стрільби. Сама посвята виглядає таким чином: військовий мастить обличчя сажею зі ствола чи труби, якщо мова про реактивну артилерію, нюхає вихід свіжого пороху.
Слава, один зі стажистів, який пройшов посвяту, поділився власними враженнями та думками з АрміяInform:
− В армії я понад рік, а нині пройшов посвяту і зробив перший бойовий постріл. Почуваюся емоційно досить піднесено, розумію, що треба бити ворога та захищати свою Батьківщину, аби чума неонацизму не розповзлась Європою.
