У війську вже є багато цифрових систем. Але їхня ефективність залежить не лише від розробників. Навіть найкращий інструмент не працює сам по собі — його треба…
Тернопільщиною прокотився культурно-мистецький проєкт Національного президентського оркестру «Бій за Україну». За 8 концертів містами й містечками, які відбулися в мальовничих середньовічних замках, старовинних палацах, концертних залах та на відкритих майданчиках просто неба, відвідувачами стали кілька тисяч мешканців і гостей краю, військовослужбовці та тимчасово переміщені особи з тих регіонів, які наразі постійно перебувають під ворожими обстрілами російських окупантів.
Заступник начальника оркестру — військовий диригент підполковник Максим Гусак каже, що свій мистецький фронт артисти тримають міцно і впевнено. «Бій за Україну» їхній колектив розпочав ще навесні, коли вирушив на захід, аби саме звідти розпочати культурний контрнаступ для визволення сходу і півдня.
Партнерами проєкту президентського оркестру «Бій за Україну» стали актори Івано-Франківського національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, хор Felicio і неймовірний український вокальний дует народних артисток України «Сестри Тельнюк».
— Ми побували чи не в усіх областях Західної України, на черзі — північ, центр а далі, після перемоги, концерти у звільнених Донецьку, Луганську, Херсоні і в Севастополі. Так буде. Ми велична, самодостатня, висококультурна, вільна, щедра нація з тисячорічною історією, яка завжди боролась за свою ідентичність, визнання і право бути частиною цивілізованого світу, не на колінах, без кайданів. Наша зброя — це музика! Кожна наша композиція, кожен виступ, кожна пісня — це утвердження української державності та національної ідеї, глибинне значення мови в зміцненні нації, духовного згуртування, єдність армії з народом, підтримання бойового духу захисників України, — розповів Максим Гусак.
«…У такі моменти розумієш, що ноти — кулі, пісня — залп, а півторагодинний концерт — це як Чорнобаївка або нещодавній «прикрий інцидент» на летовищі в Новофедорівці».
У репертуарі оркестру українські народні, козацькі, стрілецькі, повстанські пісні, композиції на слова Тараса Шевченка, які від початку повномасштабного російського вторгнення набули нового ідейного значення, наповнилися сучасним змістом, стали відомими і переспівуються в цілому світі, як-от «Ой у лузі червона калина».
— Ми вибухнули емоціями, коли на концерті в Теребовлі, під час пісні «Батько наш Бандера», у виконанні солістів оркестру Вікторії Осадчук і Сергія Гурець, глядачі почали витирати сльози, піднялися і стоячи дослухали її, немов державний гімн, — ділиться заступник начальника оркестру. — Це сила музики, це зброя, що єднає серця, дає поштовх до боротьби. У такі моменти розумієш, що ноти — кулі, пісня — залп, а півторагодинний концерт — це як Чорнобаївка або нещодавній «прикрий інцидент» на летовищі в Новофедорівці.
Артисти розпочинають і завершують кожен свій концерт словами щирої вдячності всім захисникам, які зі зброєю в руках боронять Україну від путінського фашизму, схиляють низько голови, згадуючи полеглих Героїв, і щедро зичать здоров’я та сил волонтерам і мільйонам українців, які об’єднались в один єдиний фронт, назва якому — «До перемоги!».
Фото: Олена Ткачук, Зоряна Мазуранчик
