Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Виставка «Ленд-ліз. Перезавантаження» завершується у Національному музеї історії України у Другій світовій війні. Її експозицію побудовано на проведенні історичних паралелей між Другою світовою війною, в якій коаліція союзних країн воювала проти німецького нацизму, і Великою Визвольною війною українського народу проти рашизму як злочинної ідеології російської федерації. У сучасній війні, попри те, що Україна протистоїть російській збройній агресії на полі бою самостійно, вагому допомогу їй надають союзники. Найупізнаванішим символом цієї допомоги є ленд-ліз.
Довідково: Ленд-ліз (від англ. lend — «позичати, давати в борг» і lease — «здавати в оренду, внайми») — державна програма, за якою США переважно на безоплатній основі передавали союзникам у Другій світовій війні зброю, набої, техніку, продовольство, сировину та інші матеріальні засоби.
Традиційним є уявлення про ленд-ліз як поставки зброї, і саме на цьому аспекті зосереджують увагу ЗМІ. Однак ця програма має набагато більше аспектів − гуманітарний, економічний, ідеологічний тощо. Про виставку «Ленд-ліз. Перезавантаження» говоримо з її куратором, завідувачем відділу історії бойових дій Андрієм Солонцем.
Америка поставила владіміра путіна на один щабель з адольфом гітлером.
− Як виникла ідея виставки?
− Ідея виникла спонтанно. Нині таке поняття як ленд-ліз на слуху, і хотілось порівняти, як це робилось у роки Другої світової війни (1939−1945), і подивитися, як це буде зараз. Тобто на певних паралелях — Друга світова війна й справедлива війна України проти російської агресії, яка триває нині. Тож загалом ця виставка про мілітарну й економічну співпрацю країн-союзників, країн антигітлерівської коаліції в роки Другої світової війни й України та США нині. Коли 9 травня 2022 року було підписано ленд-ліз для України, стало зрозуміло, що пазл склався: Америка поставила владіміра путіна на один щабель з адольфом гітлером.
Виставку можна назвати «від Франкліна Рузвельта до Джо Байдена і від адольфа гітлера до владіміра путіна».
− То можна назвати виставку «від Франкліна Рузвельта до Джо Байдена і від адольфа гітлера до владіміра путіна»?
− Звичайно, вона охоплює події часів Другої Світової війни, тобто відповідно час, коли був тодішній ленд-ліз, і відповідно час від широкомасштабного нападу вторгнення російської федерації на український народ і державу Україна.
Найбільшу допомогу за програмою ленд-лізу отримала Велика Британія, а не срср.
− Виставка зосереджена саме на допомозі Україні з боку США, чи йдеться також про допомогу інших країн?
− Загалом програма ленд-ліз − це програма США. Тобто як у роки Другої світової війни американці надавали допомогу союзникам − так нині вони надають допомогу Україні. Одним із союзників був срср, тому в нас традиційного говорять про ленд-ліз як про допомогу Сполучених Штатів радянському союзу. Однак насправді найбільше поставок отримала Велика Британія. Хоча і допомога радянському союзу теж була колосальною − близько 11 млрд доларів. За нинішніми цінами це близько 200 млрд. Але Велика Британія отримала на порядки більше.
− Тобто в контексті отримання допомоги за програмою ленд-лізу Україна може порівнювати себе не лише з срср, але і з Великою Британією?
− Так, це буде цілком коректна історична паралель.
Ленд-ліз: «Своєчасна допомога − як дощ у посуху, або, як то кажуть, дороге яєчко до Великодня».
− А як Ви прокоментуєте поширене в російській пропаганді твердження, що срср переміг би у Другій світовій війні і без ленд-лізу, і навіть більше того − без України?
− Російські пропагандисти розповідають, що вони перемогли б і без українців, і без білорусів, казахів… Немов би одні росіяни всіх перемогли. Іякщо Америка також захотіла б сказати щось проти, то вони б відразу «перемогли» і її також (сміється).
Загалом, якщо говорити про кошти, то можливо ці суми і не особливо вражають, але якщо брати по номенклатурі та кількості матеріальних ресурсів, товарів, то слід визнати колосальне значення ленд-лізу. Своєчасна допомога − як дощ у посуху, або, як то кажуть, дороге яєчко до Великодня. США поставляли саме те, чого катастрофічно бракувало радянській армії, радянському союзу. Наприклад, авіаційний бензин. Недостатньо мати літаки − вони мають на чомусь літати, а у срср з цим були значні проблеми. Тому саме величезні поставки авіаційного бензину за ленд-лізом взагалі дозволили радянській авіації літати.
читайте також:
Без ленд-лізу срср лишився б практично без авіації і мав би суттєво гірші танки.
− Існує переконання, що ленд-ліз − це лише зброя і набої до неї. Чи є воно коректним?
− Ні, це далеко не тільки зброя і не тільки боєприпаси. Це також продукти харчування, одяг, товари широкого народного вжитку, певне потрібне для виробництва устаткування… Усю номенклатуру товарів важко навіть перелічити. Знамениті танки Т-34, які вироблялись десятками тисяч, неможливо було виготовити без американського обладнання. Коли на цей танк почали встановлювати 85-мм гармату, то розточити її ствол можна було лише на американських верстатах.
Тобто такі нюанси, без яких було б складно виграти війну. Тому ленд-ліз, беззаперечно, був одним із дуже вагомих чинників, який допоміг виграти Другу світову війну.
Поставлені за ленд-лізом вантажівки «Студебеккер» відіграли вирішальну роль у перевезенні вантажів фронтовими дорогами.
− А з побутових товарів, предметів широкого народного вжитку, що б ви могли згадати?
− Насамперед я б згадав продовольство. Тією кількістю їжі, яку поставили США до срср,червону армію можна було годувати довше чотирьох років, понад 1600 днів. Якщо врахувати, що радянсько-німецька війна в Європі тривала 1418 днів, то це буде ще й з запасом. Також слід згадати про одяг, особливо взуття. У срср були із цим суттєві проблеми, американське ж взуття поставлялося масово, було зручним і якісним. Що вже говорити про автомобілі, особливо вантажівки «Студебеккер» − вони відіграли вирішальну роль у перевезенні вантажів фронтовими дорогами.
* * *
Як бачимо, ленд-ліз засвідчує відданість українців гуманістичним та демократичним цінностям, що визнає і на чому наголошує американський уряд і народ Америки. Програма не лише спрощує механізми допомоги Україні, але й суттєво впливає на економічні процеси у США і світі, активізуючи виробництво і створюючи нові робочі місця. Нарешті ленд-ліз проводить прямі паралелі між Другою світовою війною і Великою Визвольною війною українського народу проти російської агресії, Франкліном Рузвельтом та Джо Байденом, німецьким нацизмом і російським рашизмом, адольфом гітлером і владіміром путіним…
