Саме таким шляхом скористався Сергій — військовослужбовець 152-ї окремої єгерської бригади. Про своє рішення добровільно мобілізуватися, службу у різних підрозділах та повернення до війська він розповів…
Після розповіді про польські самохідні гармати «Краб» ми поцікавилися, як ними управляють у складі підрозділу. Виявляється, для управління самохідною артилерійською батареєю САУ «Краб» існує ще й командирська машина. Вона начебто зроблена з переобладнаної МТ-ЛБ(У), але це переобладнання було настільки докорінним, що, власне, стару радянську «мотолигу» в ній розпізнати важко. І двигун, і решта агрегатів тут замінені — коробка передач автоматична, встановлена сучасна радіостанція, що дозволяє постійно бути на зв’язку з рештою машин. Змінилися навіть гусениці — тут додано гумові накладки чи ґрунтозачепи для пересування по сипучих поверхнях. Ось що каже про свою «кашеемку» комбат.
— Крім самих самохідних артилерійських установок, ми отримали командирську машину управління, на яку зав’язуються всі 6 САУ батареї, — говорить командир самохідної артбатареї Сергій. — Таких командирських машин у мене дві, тому ми можемо діяти у складі взводів. Від початку нашого приїзду до району виконання завдань за призначенням я працюю з одним взводом, а командир взводу — старший офіцер батареї — з іншим. Діємо на окремих напрямках, виконуємо вогневі завдання самостійно. Нині вже працюємо у складі батареї, тож маємо можливість підміняти один одного.
Машина дає батареї змогу переміщуватися до визначеного району: комбат може перебувати окремо, а гармати пересуваються при цьому до вказаних точок як самостійно, так і у складі підрозділу. Ці цілевказівки передаються по радіостанції або голосом, або за допомогою СМС-повідомлень. У комп’ютері кожного з командирів гармат є карта, тож, отримавши напрямок або «точку», вони бачать, куди їм необхідно переміститися. Це спрощує виконання бойових завдань.
— Якщо раніше вся батарея була зав’язана на одну бусоль, і інтервал між гарматами міг бути, приміром, сто метрів, то тепер він може сягати навіть кілометр-півтора — аби добивав зв’язок із гарматою, — додає офіцер. — Тож я можу давати вогневі завдання як на батарею в цілому, так і на кожну гармату окремо.
Комбат відзначає, що комплекс показує себе виключно з найкращого боку. З його отриманням гармаші вийшли на якісно новий рівень: і гармати, і командирська машина оснащені сучасними засобами, адже є і GPS-навігатор, і комп’ютер, до якого прив’язані всі машини. І все це прискорює роботу. На машині управління під час руху командир може бачити всі свої машини — як вони розосереджені.
— Ця техніка набагато краща за ту, що ми мали раніше, і на голову вища від тієї, що мають росіяни, — підсумовує командир батареї. — Зразки озброєння, які ми використовували досі також ефективні, і ми на них працюємо, але це — зовсім інший рівень, і навіть порівнювати їх недоцільно. Це — новий етап в озброєнні наших ЗСУ.
