У натовпі — студенти, айтівці, ветерани й військові у пікселі. За кілька метрів рекрутери пояснюють різницю між підрозділами та спеціальностями,…
Ця «Листівка з фронту» йшла до нас досить тривалий час, адже там, де перебувають хлопці-львів’яни зараз досить «спекотно». Однак це не означає, що наші земляки розгубили фірмову галицьку мудрість комбіновану з дотепністю у спілкуванні.
Вояк окремої бригади територіальної оборони Львівщини із позивним «Сєня» — яскравий представник нашого краю. Розважливий, з гумором і харизмою. Але коли справа доходить до практичних дій — воїн стає зібраний і непорушний.
Сєня — кулеметник. І свою зброю любить і поважає — після кожного виконання завдання обов’язково перше, що робить, то присвячує час чищенню улюбленого заліза. За 47 років свого життя встиг попрацювати у міліції. До широкомасштабного російського вторгнення вже був пенсіонером МВС.
— У міліції я служив в патрульній службі. Багато ходили, бігали. Тільки що не копали, — жартує він. — А тут копати доводиться чимало.
Вояк каже, що головне, чого навчився у окопах сучасної війни — це швидко знаходити спільну мову з різними людьми. Мовляв, війна колись минеться, а от дружба фронтова залишиться. А найбільш омріяною для себе дією Сєня вважає пристрілити до біса миршавого кремлівського коротуна.
— Я б його пристрілив до бісової матері, — каже вояк. — І додає «Слава Україні! Героям Слава!»
Відео Тарас Іщик
Колаж автора
