Усі пʼять суден поки що базуватимуться у Великій Британії, а після закінчення війни братимуть участь у розмінуванні акваторії Чорного моря…
А-10 Thunderbolt II, якого називають «Бородавочник» за його агресивний вигляд і часто намальовані зубці на носовому конусі, є основним низьковисотним літаком ближньої повітряної підтримки Повітряних сил (ПС) США
Довідково. Fairchild Republic A-10 Thunderbolt II (від англ. Удар блискавки) («Удар блискавки II») — американський одномісний, дводвигунний, прямокрилий реактивний літак, призначений для безпосередньої повітряної підтримки наземних сил. A-10 був побудований для атаки танків, бронетехніки та інших наземних цілей з обмеженою протиповітряною обороною. Літак прийнятий на озброєння в 1976 році і до цього часу є єдиним літаком ПС США, призначеним і використовуваним виключно для вирішення безпосередньої авіаційної підтримки.
Названий на честь винищувача-бомбардувальника Другої світової війни P-47 Thunderbolt.
Штурмовик А-10 надзвичайно міцний
Його корпус здатний витримувати прямі влучення бронебійних і осколково-фугасних снарядів калібром до 23 мм. Літак розрахований на політ з одним двигуном, одним хвостовим оперенням, однією незмінною рульовою висотою та відсутністю половини крила. Баки «Бородавочника» також броньовані , а щоб уникнути спалаху, паливні баки заповнюють спеціальною противибуховою піною. Два резервуари з паливом розташовуються у фюзеляжі та два в крилах, загальний об’єм палива дорівнює 4840 кг. Крім того, на штурмовик можна додатково встановити три підвісні баки з паливом, загальна ємність яких становить 2280 літрів. Ще однією перевагою вважається можливість дозаправлення літака в повітрі.
Кабіна та частини системи керування польотом захищені титановою бронею вагою 540 кг, яку називають «ванною». Броня була випробувана, щоб витримати удари 23-мм гармат і деякі удари 57-мм снарядів. Дану броню становлять титанові пластини завтовшки 13–38 мм, тому вага титанової «ванни» дорівнює майже 6% ваги порожнього літака. Щоб захистити пілота від осколків, які можуть виникнути внаслідок удару снаряда, уся внутрішня поверхня «ванни», покрита багатошаровим нейлоновим екраном.
Доказ довговічності штурмовика А-10 був продемонстрований, коли капітан Кім Кемпбелл, яка виконувала наземну місію підтримки в Іраку 7 квітня 2003 року над Багдадом, потрапила під ворожий зенітний обстріл. Унаслідок обстрілу було пошкоджено один із двигунів та вийшла з ладу гідравлічна система. Це вимагало керування літаком за рахунок стабілізаторів та системи управління польотом через резервну механічну систему, яка відома як «режим ручного реверсу». Незважаючи на ці пошкодження, Кемпбелл зуміла керувати літаком майже годину та успішно приземлитися.
Озброєння А-10
Штурмовик має 11 вузлів підвіски і може нести понад сім тонн зброї. Хоча A-10 може нести значні одноразові боєприпаси, його основною вбудованою зброєю є 30-мм семиствольна гармата GAU-8/A Avenger Gatling. Вона є однією з найпотужніших авіаційних гармат, які коли-небудь використовувалися, та може стріляти великими бронебійними снарядами зі збідненого урану. За скорострільності у 3900 пострілів за хвилину гармата достатньо точна, щоб зробити 80% своїх пострілів у межах кола діаметром 12,4 м з висоти 1220 м під час польоту. Також на озброєнні є ракета класу «повітря-поверхня» AGM-65 Maverick з варіантами для електрооптичного (з тепловізійним наведенням) або інфрачервоного наведення. Maverick дозволяє вражати цілі на значно більшій відстані, якщо порівнювати з гарматою. Додатково штурмовик А-10 може оснащуватися касетними бомбами та ракетними блоками Hydra.
Стосовно самозахисту A-10, зазвичай літають із платформою ECM ALQ-131 під одним крилом і двома ракетами «повітря-повітря» AIM-9 Sidewinder під іншим крилом.
Якщо дивитися на радянський аналог «Бородавочника», то в A-10 є виключна перевага над радянським Су-25 «Грач» у тому, що він має повний арсенал високоточного озброєння. Це і протитанкові ракети AGM-65 Maverick з дією «вистрілив-забув» та дальністю польоту близько 30 км, а також високоточні бомби JDAM. Проте радянський аналог швидший за свого опонента, адже «Бородавочник» розвиває максимальну швидкість до 706 км/год і крейсерську — до 560 км/год.
Ще одні вкрай важливі переваги у A-10 — відсутність високих вимог до злітно-посадкових смуг, бо він може базуватися та злітати навіть на ґрунтових аеродромах. А також вкрай просте обслуговування «у полі», тому що його ремонт максимально спрощений: навіть двигуни та вертикальні стабілізатори взаємозамінні з правого та лівого боку літака.
