Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Ми познайомились з ним під час одного з польових занять, до якого залучалися мобілізовані військовослужбовці. Бравий інструктор школи морського піхотинця старший сержант Віталій Лєбєдєв не стояв осторонь, а, як і зазвичай, був у вирі подій того, що відбувалось на тактичному полі. Погляд максимально сконцентрований та зосереджений, він безперервно пересувався від позиції до позиції новоприбулих морпіхів та щось підказував їм. «Не бійтеся, притисніться до землі на дні окопу, танк проїхав, ставайте, бийте гранатою в трансмісію», — лунав голос сержанта під час заняття з «обкатки броньованою технікою».
Віталій на службі з листопада 2017 року. Пішов до війська добровільно, вже бувши досить змужнілою та навченою людиною.
З дитинства обов’язково стати військовим він не мріяв. Після 9-го класу хлопець пішов навчатися до вищого професійного училища, де опанував професії муляра та зварювальника-монтажника. А після закінчення закладу Віталій вирішив допомагати людям відновлюватися після важких травм або захворювань та вступив до Київського політехнічного інституту, де впродовж п’яти років навчався за спеціальністю «фізична реабілітація».
— Були, звісно, плани працювати за спеціальністю, але якось не склалося… Я навіть ще один фах опанував, працюючи, після закінчення вишу, електриком в одній із державних організацій. А потім обміркував і вирішив піти служити — якийсь внутрішній голос підказав, що військо — це моє. Ба більш, що тоді вже понад три роки тривала війна на Сході країни. Замислився, гадаю, що може і я буду чимось корисним для своєї Батьківщини! — розповів старший сержант-інструктор.
Сержантом він, звісно, одразу не став, а розпочав службу матросом у складі батальйону морської піхоти.
Чому обрав цей елітний рід військ? А чого б і ні. Адже у фізичному аспекті Віталій був добре підготовленою людиною: з дитинства займався боксом, грав на позиції правого нападника за збірну села з футболу, засвоїв техніку виконання приймів із самбо. Додамо до цього його освіченість, залізну волю та сталевий характер… — і вимальовується справжній портрет «воїна трьох стихій».
Уже невдовзі Віталій у складі свого підрозділу впродовж пів року обороняв східні рубежі держави в районі ООС, пройшов навчання на сержанта у навчальному центрі на Львівщині та виконував обов’язки старшини роти. А у 2020-му його відрядили до тільки-но створеної школи морського піхотинця, де сержант на посаді інструктора взводу несе службу й донині.
У чому полягають його обов’язки?
— Головне, чого ми навчаємо морпіхів — це як правильно поводити себе на полі бою та при цьому залишитися живими. Ситуація на війні може змінюватися досить швидко. Зараз ти тримаєш оборону, невдовзі переходиш до контратакувальних дій, а згодом знов можеш перейти на оборонні рубежі. Так-от, у всій цій круговерті бойових дій треба вміти швидко оцінювати обстановку, синтезувати сценарії її розвитку та, виходячи з цього, ухвалювати відповідне рішення. Це — як в школі, коли, приміром, учитель з математики дає вам набір з десяти цифр та навчає, як їх скласти та поділити. Так й інструктор має озброїти людину базовими знаннями та навчити логічно мислити, — поділився власними думками старший сержант Лєбєдєв.
За його словами, особливість підготовки морських піхотинців полягає в тому, що вони належать до трьох стихій та мають бути готовими до виконання будь-якої складності бойових і розвідувальних завдань у морі, в повітрі та на суходолі. Їхнім головним завданням є захоплення берегової смуги, портової інфраструктури, кораблів та морських баз противника з повітря та води.
— Під час здійснення наступу з моря морпіхи мають захопити берегові плацдарми противника та утримувати їх до підходу основних сил, в обороні — захищати пункти базування кораблів. Їхня тактика ведення бою вирізняється від підрозділів інших родів військ. Вони легше озброєні, але ефективність дій штормових беретів забезпечується високою маневреністю, — наголосив інструктор школи морського піхотинця.
З урахуванням цього, нині й триває навчання нещодавно мобілізованих військовослужбовців. Вони ще не склали іспит на штормовий берет, але і вдень, і вночі завзято тренуються, опановуючи вміння й навички з тактичної, вогневої, інженерної підготовки та інших дисциплін. У них нема часу на розкачування. Адже вже шостий місяць поспіль в Україні триває розпочата путінською росією нелюдська широкомасштабна війна. Морпіхів екзаменуватиме фронт. І в напрямку того, щоб вони витримали цей важкий екзамен гідно та живими повернулись додому, сьогодні й спрямована робота старшого сержанта Лєбєдєва та інших інструкторів школи морського піхотинця, які щодня в класах та на полігоні навчають людей вміння виживати та перемагати на війні.
Фото автора
