З 6 по 14 липня в Азовському морі було уражено 116 суден так званого тіньового флоту рф, розповів командувач СБС…
Поштову марку під такою назвою відсьогодні ввела в обіг «Укрпошта». Поряд з іншими містами її урочисто погасили й у Чернігові. У заході взяли участь представники «Укрпошти», місцеві посадовці та мешканці міста.
Марку надрукували накладом у п’ять мільйонів, проте діятимуть обмеження на продаж. Зокрема три мільйони з номіналом «М» — для оплати поштових відправлень всередині країни, а інші два мільйони номіналом «W» — для закордонного листування. На зображенні — трактор, що тягне російський танк. Автор ескізу — викладачка живопису Анастасія Бондарець.
— У голосуванні за ескіз нової поштової марки взяли участь вісімсот тридцять чотири тисячі українців, — розповів заступник директора місцевого філіалу з корпоративної мережі «Укрпошти» Олександр Бородавко. — З них триста тисяч проголосувало конкретно за цей малюнок.
Він також додав, що на світлині зображені реальні події, які відбувалися на Миколаївщині, коли українські селяни без зброї забрали військову техніку в російських солдатів. Марка символізує безстрашність, винахідливість і незламність українського народу.
Придбати цю марку можна в усіх відділеннях поштового зв’язку, а також на українських і міжнародних торговельних інтернет-майданчиках, як-от Amazon та eBay. Крім марки, також надрукували тематичну листівку й художній конверт.
Також сьогодні в одному з деокупованих населених пунктів Харківщини начальник обласної військової адміністрації Олег Синєгубов спільно з представниками національного оператора поштового зв’язку «Укрпошта» презентували нову поштову марку «Доброго вечора! Ми з України».
Захід відбувся на тлі постановки — фермерський трактор витягає з болота ворожий МТЛБ. Схожа сцена мала місце і у звільненому селищі, де відбулася презентація марки «Доброго вечора! Ми з України». Тракторист Віталій, який сидів у на своєму «залізному коні», розповідає, що в березні цього року він особисто витягнув дану бойову машину із замінованого поля. Чоловік розповів, що весь час, допоки в селищі «хазяювали» орки, він працював на користь України та очікував на звільнення, не покидаючи населеного пункту.
