Запорукою спроможності оперативно обмінюватися тактичною інформацією для обох винищувачів стало використання системи зв’язку Link 16, яку інколи умовно називають «військовий Wi-Fi»…
АрміяInform уже повідомляла, що за ініціативи «Укравтодору» розпочнеться спеціальна підготовка військовослужбовців ЗСУ, під час якої підвищуватимуть рівень майстерності водіння наших воїнів та розвиватимуть їхні контраварійні навички.
В одному з підрозділів схожа підготовка вже триває. Наші кореспонденти мали можливість поспілкуватись з інструктором з екстремального водіння Андрієм, який нині на волонтерських засадах допомагає підрозділу Сил ТрО ЗСУ у Київській області опановувати науку екстремального водіння.
«Військовий повинен на базовому рівні вміти керувати автомобілем, щоб забрати трофей»
— Можуть бути різні позаштатні ситуації. Наприклад, залишені окупантами машини треба доставити в частину. Для цього кожен військовий повинен на базовому рівні вміти керувати автомобілем, щоб забрати трофей та відвезти на безпечні позиції задля подальшого використання, — розповідає Андрій.
Він каже, що може проводити багаторівневу підготовку, яка передбачає чотири види траси, де навчатимуться водії.
— Спочатку я даю базові знання, яких достатньо, щоб рухатись за кермом у цивільному житті, далі — більш складні умови, де водій працює як штурман-пілот. Передусім це командна робота, щоб у разі неуважності водія було кому підказати та уникнути зіткнень і надзвичайних ситуацій на дорозі, — додає інструктор.
Він зауважує, що також військовий повинен мати розуміння про граничні можливості автівки:
— Наприклад, дорога прострілюється, не можна далі їхати, треба робити новий шлях. Екіпаж звертає у підлісок, ліс або лісосмугу, там вже працює штурман-пілот та попереджає про небезпечні ділянки дороги, щоб не втрачати час, а одразу візуально визначити, куди потрібно їхати. Акцент робиться саме на візуальну оцінку місцевості штурманом, а не розвідку та протоптування ногами місцевості.
У військовослужбовців має бути розуміння, як їхати, щоб авто залишилось справним
Андрій зазначає, що підготовка розподілена за градацією з подальшим посиленням навантаження. В заняття включені швидкісні, екстремальні проїзди, щоб у військовослужбовців було розуміння, як проїхати так, щоб авто залишилось справним, а екіпаж без втрат доїхав до визначеної точки.
— Я вже 12 років популяризую автоспорт в Україні, проводжу міжнародні змагання. Нині в армії служать мої побратими, теж автоспортсмени. Вони знають про те, чого ми навчаємо людей в цивільному житті, та закликають передавати свій досвід військовослужбовцям. Наша команда вже другий місяць допомагає проводити такі заняття для української армії, — зауважує інструктор.
За його словами, військові підрозділу, з яким він працював раніше, кажуть, що після описаної підготовки вони піднялись на новий рівень водіння.
— З цією групою військовослужбовців ми посилено працювали. Всього навчили, і тепер вони вже тренують людей на навчальних місцях замість нас. Для них моя команда залишила траси для підготовки, які ми побудували, щоб хлопці мали змогу тренувати інших. Тобто в них вже є досвід, що дозволяє працювати інструкторами.
Фото Дмитра Юрченка
