Про те, як їх втілюють в життя, розповідає фільм «Рух почався», показ якого відбувся в Києві. Про успішну наступальну операцію…
Острів Зміїний, який росія захопила в перші дні повномасштабної війни, не лише став символом українського спротиву — він є і черговою перемогою України у війні з безпринципним ворогом.
Нещодавно всю Україну сколихнула новина про те, що українські військові встановили наш прапор на острові Зміїний у Чорному морі. Серед тих, хто проводив дослідження території й підземних укріплень острова та інженерні роботи з розмінування території й залишків споруд, — представники ВМС України, зокрема морські піхотинці. Журналісти АрміяInform вирішили дізнатися, як то кажуть, з перших вуст, як все відбувалося.
Одним з тих, хто першим ступив на острів Зміїний був сапер одного з підрозділів морської піхоти матрос Андрій на псевдо «Хохол».
— Острів «важкий», там дуже багато нерозривних снарядів та й інших «сюрпризів» вистачає. Наше завдання було зачистити місцевість для проходу групи, тобто виявити та знешкодити міни. Працювали максимально швидко, адже існувала небезпека авіаударів противника. До операції залучалися військові з різних родів та видів військ. Від нашого підрозділу — троє. Ми розуміли, коли їхали, що це може бути дорога в один кінець. Але страху не було, — розповідає морпіх.
До слова, під час висадки на острів українські військові вирішили першочергово зняти «триколор» і підняти український прапор. Так і зробили. Розділилися на дві групи. Одна пішла напряму до флагштока, а інша — в обхідну за нашим прапором, який до цього наші військові скинули з літального апарата.
— Я особисто знімав те рашистське ганчір’я з флагштока. Коли ж підняли український прапор — це морально підняло дух. А вже після того приступили до виконання поставлених завдань, — згадує сержант «Зевс».
Морпіх також розповів, що під час дослідження острова Зміїний, вони виявили та вилучили ворожі зразки озброєння та техніки, серед якої чимало знищеної.
— Ми бачили багато розбитої техніки окупантів: їхні «мотолиги», засоби ППО, РЛС, «Панцирі», а також вертоліт, який «приземлив» наш Bayraktar та іншу техніку, що не пройшла випробування українською артою. Також було чимало «подарунків», що стосуються нашої саперної справи.
А ще зі Зміїного, окрім техніки та особистих речей противника, морпіхи привезли один живий трофей — кошеня. Вони впевнені, що тваринка стане їхнім оберегом. Нині воїни обирають відповідний позивний новому чотирилапому побратиму. Попередньо пухнастика назвуть «Змієм», щоб нагадував їм про вдалу операцію на острові української слави.
— Дата, коли ми висадилися на острові, для мене знаменна ще й тому, що саме в той день у моєї дружини був день народження. Я не міг подарувати їй квіти й це засмучувало. Але я подарував своїй коханій український прапор над Зміїним. Чи є щось романтичніше? — з усмішкою згадує морпіх.
Це далеко не перше завдання, де наші сапери ризикують життям, аби наблизити перемогу України у війні з рф. До цього підрозділ «Зевса» виконував роботи з розмінування на Херсонщині, де вони пробивали шляхи, щоб наші хлопці могли зайняти позиції.
— Херсонська область дуже замінована, скажу навіть більше — там багато вибухонебезпечних предметів, використання яких заборонено міжнародними конвенціями. Загалом ми розуміємо, що навіть після перемоги в нас не буде часу на відпочинок, бо повномасштабне розмінування країни займе багато років, — говорить «Зевс».
Фото автора, відео Алли Рядинської
@armyinformcomua
Солдатів армії країни-агресора визнано винними у порушенні законів та звичаїв війни (ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України). Їм призначено покарання – 12 років позбавлення волі.
Українські десантники продовжують майстерно «демілітаризувати» російські окупаційні війська, ефективно знищуючи не лише живу силу противника, але й широкий спектр його техніки — від мотоциклів до наземних роботизованих комплексів, які ворог використовує у своїх штурмових діях.
Мрія про військову службу, загартована спортом воля й гостре почуття несправедливості через російську агресію змусили Аліну повернутися в Україну, подолати проблеми зі здоров’ям і стати вправною операторкою бойових безпілотників на передовій. Її історія — не просто про вибір професії. Це розповідь про силу характеру, усвідомлену мету і безумовну любов до Батьківщини.
На Придніпровському напрямку загострилася ситуація безпосередньо в басейні Дніпра. Ворог почав здійснювати більше розвідувально-пошукових дій, висаджуючись на річкових островах.
Міністр оборони України Рустем Умєров провів у Києві зустріч з делегацією Парламентської асамблеї НАТО на чолі з президентом Маркосом Перестрелло.
Він бачив війну ще з часів АТО/ООС, а 24 лютого 2022 року, попри сльози дружини та власну миттєву паніку, знову став до лав ЗСУ, бо розумів — його досвід медика потрібен. Лікар із позивним «Коваль» поділився своїми спостереженнями про здоров’я бійців, розповів історію, що вразила його найбільше, та поділився думками про те, чому Україна бореться і переможе.
Про те, як їх втілюють в життя, розповідає фільм «Рух почався», показ якого відбувся в Києві. Про успішну наступальну операцію…