Усі пʼять суден поки що базуватимуться у Великій Британії, а після закінчення війни братимуть участь у розмінуванні акваторії Чорного моря…
Українські воїни нищать окупантів, вміло застосовуючи, зокрема, зразки іноземного озброєння, отриманого від країн-партнерів. Наприклад, з допомогою шведських реактивних протитанкових гранатометів АТ4. Про це, між іншим, повідомив Міністр оборони України Олексій Резніков у фейсбуку.
Прийнятий на озброєння в 1987 році
Наприкінці шістдесятих років на озброєння шведської армії прийняли одноразовий 74-мм реактивний протитанковий гранатомет Pansarskott m/68. Проте вже в середині сімдесятих стало зрозуміло, що він морально застаріває й потребує заміни. У зв’язку з цим розпочалися роботи з розроблення перспективного гранатомета з поліпшеними характеристиками.
Новий РПГ, який отримав робочу назву АТ4, розробила компанія Saab Bofors Dynamics. Він відрізнявся від попередника збільшеним калібром, підвищеною дальністю та кращою пробивною здатністю. У 1987 році цей гранатомет прийняли на озброєння армії Швеції під назвою Pansarskott m/86 (Pskott m/86). До речі, чотирма роками раніше АТ4 представили на американський конкурс, метою якого був пошук заміни для наявних гранатометів M72. Шведський зразок обійшов усіх конкурентів і після незначних доопрацювань був прийнятий Пентагоном і отримав позначення M136.
Про технічні особливості гранатомета
Гранатомет AT4 — легка піхотна протитанкова зброя одноразового застосування. Існує кілька його модифікацій, що відрізняються типом боєприпасу, специфікою його запуску, додатковим оснащенням та іншими характеристиками.
Основний елемент комплексу — пускова труба завдовжки 1020 мм із гладким каналом калібру 84 мм. Її виготовляють з алюмінію та склопластику, завдяки чому отримали мінімальну масу за прийнятної міцності. Максимальний діаметр, що визначається зовнішніми кожухами та захисними елементами, не перевищує 150 мм. Маса — від 6,7 до 8 кг, залежно від застосованого пострілу.
Зовні на трубі розміщуються мушка та приціл, що складаються, а також ударний механізм досить простої конструкції. Основною його деталлю є пружний ударник, що розташований біля заднього торця труби й взаємодіє з капсулем гранати. Ударний механізм має кілька запобіжників, що використовуються під час транспортування та стрільби. Є й кріплення для встановлення інших прицільних пристроїв, зокрема нічних.
читайте також:
Прицільна дальність пострілу — 300 м, максимальна — 2100 м
Для гранатомета AT4 розроблено кілька типів гранат подібної конструкції, але різного призначення. Всі вони мають каліберну головну частину з необхідним зарядом, а також тонкий хвостовик із шістьма пір’ями стабілізатора, маршовим та стартовим двигунами.
Початкова швидкість гранат сягає 290 м/с. Прицільна дальність під час стрільби по цілі типу «бронемашина» не перевищує 300 м. Розроблено гранату збільшеної дальності, що летить на 600 м. Стрільба по майданних цілях здійснюється з 500 м. Натомість осколково-фугасний варіант гранати відстрілюється на 1000 м. При цьому максимальна дальність пострілу становить 2100 м.
Основним боєприпасом гранатомета AT4 є граната з кумулятивною бойовою частиною, що пробиває до 450 мм гомогенної броні. Пізніше було розроблено гранату з покращеними показниками — до 500-600 мм. Є боєприпаси для ураження будівель та укріплень. Граната типу HEDP 502 оснащена осколковою БЧ із міцним корпусом. Вона здатна пробивати стіну та підриватися всередині будівлі. Також існує тандемний кумулятивний боєприпас AST, призначений для утворення проходів у стінах.
