Йдеться вже не просто про окремі пожежі на нафтопереробних заводах (НПЗ), а про послідовне виведення з ладу виробничих потужностей, порушення…
Нещодавно в АрміяInform відбувся круглий стіл на тему «Інформаційні війни у сучасному світі», під час якого експерт PhD Олександр Верголяс розповів про слабкі сторони ворога на інформаційному фронті.
— російська федерація довела свою пропаганду до абсолюту й місцями до абсурду. Що більшу порцію їхня аудиторія отримує, то скоріше люди починають від неї закриватися. Це перше слабке місце нашого ворога, — розповідає Олександр Верголяс.
— Друге — це те, що все дуже централізовано на федеральному рівні. Що нижче до землі й до суб’єктів федерації, то більше свободи в тому чи іншому рівні або розумінні. За всім неможливо встежити. І третє: коли виникає надзвичайна ситуація, з’являються різні варіанти розвитку подій, — стверджує експерт
Так, приміром, коли війська агресора відступили з острова Зміїний, росіяни почули різні думки з цього приводу.
— Одна версія — від офіційної пресслужби міноборони, інша — від блогосфери. Можна було навіть простежити, як пересічний росіянин реагує на них. У декого просто починає коротити десь між вухами, — говорить Олександр. — І час від часу вони починають замислюватись: яка ж версія правильна? Нас розбомбили чи це «жест доброї волі»? Був настільки сильний пресинг «побєди», що росіяни не сприймали поразку за дійсне. Тобто це і є слабкі місця і їх закрити неможливо, бо що більша структура, то більші горизонтальні комунікації, — говорить Олександр Верголяс.
— Всі знають, що коли ми з кимось спілкуємось, вже на третій ітерації ця інформація стає зовсім іншою, особливо, якщо це усне спілкування. А враховуючи те, що в них горизонтальної й вертикальної комунікації набагато більше, у результаті бачимо зовсім іншу картинку.
— Вони занадто централізовані й рано чи пізно, перекручення цих гайок вистрілить їм у ногу. Вони не зможуть реагувати на щось миттєво і при цьому не зламати загальну картину. Тому одне із завдань для перемогти на інформаційному фронті — це асиметрична робота й пошук цих щілин між позиціями, адже коли пересічний «маленький росіянин» бачить дві різні протилежні позиції, у нього починає рватися шаблон, — наголошує Олександр Верголяс. — Загальновідомо, що коли рветься шаблон, то відповідно втрачається так званий ітераційно-мобілізаційний ефект.
