Це не лише питання символів. Це спосіб формування професійної ідентичності, системи цінностей і розуміння того, на якій історичній основі стоїть сучасна українська армія. 5 грудня 2024…
Олексій Михайленко – багатопрофільний інженер, волонтер Благодійного Фонду «Мир і Ко» з 2014 року. Від початку російської агресії він виготовляє різноманітні технічні прилади на замовлення військовослужбовців.
У мирний час Олексій − яхтовий капітан та інструктор, 25 лютого він повернувся в Україну з-за кордону:
− Я давно співпрацюю з військовими і з початком широкомасштабного вторгнення рф не міг залишатися осторонь. Море, яхти та студенти яхтової школи нині не на часі, хочу бути максимально потрібним, тому працюю у сфері технічного забезпечення.
Водночас волонтер координує роботу Фонду, поки його очільник Мирослав Гай служить у ЗСУ:
− Основні напрямки нашої діяльності – комп’ютерна техніка, мережеве обладнання, сервери, монітори для систем спостереження та інше комп’ютерне обладнання, − розповідає Олексій. − Усі ці засоби нам відправляють американські друзі, щось знаходимо та закуповуємо в Україні.
Як інженер він технічно опрацьовує такі проєкти, спілкується з військовими, аналізує їхні потреби.
− У нас від початку війни 2014-го був підписаний меморандум з підрозділами ССО та CIMIC ЗСУ. Ще тоді, коли привозили допомогу на передову, помічали, що український радіосигнал там досить слабкий,особливо в маленьких містах на межі із «сірою зоною». Тоді народився проєкт зі встановлення ретрансляторів сигналу радіо «Армія ФМ», з осені 2016 року ми встановили вздовж лінії фронту понад 15 ретрансляторів ще до початку повномасштабного вторгнення, − розповідає волонтер.
Так Олексій почав опановувати радіо та радіозв’язок.
– Весь комплект − радіопередавач, антена, кабель − слід правильно встановити, налаштувати, прийняти супутник. Основні передавачі по собівартості виготовляла для нас компанія ТЕРРАПРО, ці передавачі були здатні встановити зону стійкого прийому в радіусі 15-20 кілометрів, але існувала потреба передавачів меншої потужність. Тоді я сам розробив такі передавачі й виготовив. Згодом виготовлення антен стало окремим напрямком моєї роботи. Такі антени особливо потрібні для радіозв’язку та радіорозвідки. Радіофахівці можуть їх самостійно зібрати, встановити і розібрати за інструкцією. Щойно передав комплект антени представникам підрозділу, що несе бойове чергування, «слухаючи» ворога на лінії фронту, зробив за три дні й вже працює на місці. Зауважу, що важливо отримати чітке технічне завдання.Інші антени, для звичайного зв’язку, нині передаю до Першої окремої бригади спеціального призначення імені Івана Богуна, де служить Голова нашого фонду.
Замовлення надходять різні. Олексій робить розрахунки, знаходить деталі, виготовляє прилади в майстерні та відправляє прототип на випробування. Якщо все в порядку, можна виготовити декілька примірників.Також він виготовляв різні системи електроживлення на основі сонячних панелей, від невеликих, щоб носити в рюкзаку, до систем, здатних забезпечувати електрикою пару бліндажів на 2-3 лінії оборони в режимі 24/7.
В умовах окопної війни не завжди безпечно самостійно спостерігати в тепловізор через небезпеку потрапити під приціл ворожого снайпера. У зв’язку з цим нині Олексій створює новий пристрій:
− Я розробив систему, дисплейний модуль, умовно кажучи «аналоговий телевізор», до якого можна підключити два будь-які пристрої, що мають аналоговий відеовихід та спостерігати дистанційно, із захищеного укриття. Батареї вистачає на десять годин безперервної роботи. Чималу кількість таких модулів передав на фронт ще до початку повномасштабної війни, нині ще декілька готові, працюю далі. Наші захисники потребують таких гаджетів. Взагалі то, є чимало ідей та задумок, трохи бракує часу.Тож, працюю…
