«Я мрію про те, щоб бути корисним — допомагати, захищати. Робити свою роботу якісно та в тіні, як супергерой: його ніхто не бачить, але на ньому тримається державна…
Останні декілька місяців у росії регулярно вибухають об’єкти цивільної та військової інфраструктури. Звісно ж, путінські бійці в соцмережах, як і зазвичай, щоразу звинувачують в усіх бідах саме Україну.
Більшість з нас із задоволенням спостерігали б, як українські ракети і авіація розносять на друзки кремль разом із червоною площею. Та наразі поки що маємо інші завдання. Сьогодні в умовах насиченої інформаційної війни потрібно чітко розуміти, що росіяни не просто так спрямовують відверту брехню на свого внутрішнього споживача-лайноїда. Повернемось трохи більше ніж на 20 років у минуле.
У 1999 році по росії пройшла ціла низка терористичних актів. За якимось лише патрушеву-путіну зрозумілими обставинами всі вибухи були надто схожі. Усі теракти добре підготовлені виключно фахівцями своєї справи. Вибухали житлові будинки, у яких гинули і військові, й мирні жителі. У місті Буйнакськ (Дагестан) біля 5-поверхового будинку вибухнула вантажівка ГАЗ-52 з майже 3 тоннами вибухівки. У будинку проживали родини військовослужбовців 136-ї мотострілецької бригади зс росії. Загинуло 64 особи, з них 23 − діти, 146 осіб поранено; 9 вересня у москві підірвали 9-поверхівку, загинуло 94 особи, а 164 дістали поранення; 13 вересня – 8-поверховий будинок, 119 загиблих; 16 вересня – ще 19 осіб у Волгодонську. Тогочасна росвлада робила вигляд, що шалено шукає терористів: тотально перевіряли автомобілі на дорогах, переривали будь-які приміщення, закликали добровольців допомагати в пошуку когось і чогось.
Звісно ж, з огляду на те, що за декілька років перед цими подіями росія з ганьбою потерпіла поразку у війні в Чечні, то не важко здогадатись, що звинуватять у терактах не кого іншого, як так званих чеченських бойовиків. Звинувачення були офіційними, оскільки озвучив їх представник ФСБ олександр зданович. Він навіть називав польових командирів, на чиїх базах готувались спеціалісти з підривної справи.
І знаєте, на чому грунтувались підтвердження фактів? То мали бути саме факти, бо у правовій державі нікого не можна звинуватити, не спираючись на факти. Так от, жодного факту не було надано, і варто зазначити, не надано і досі. І як ви думаєте, хто і яке рішення ухвалив про термінове бомбардування Чечні? Так! Саме так! Навіть далека від політики людина сьогодні не задумуючись відповість – путін. Тоді він був головою росуряду і мета його кривавих злочинів була простою – стати президентом росії.
Схема для ФСБ досить проста – вбивати якомога більше російських людей, сіяти паніку, лити кров, усіма можливими і неможливими засобами масової інформації брехати про бойовиків і терористів. А потім, ніби якісно захистити свій народ, який ти ж і вбивав. І картинка спрацювала. Вбивця виглядав рятувальником, бо коли ти сам вбиваєш і сам перестаєш то робити, то звісно – результат виглядає, як ідеальний.
А Чечню залили кров’ю. І не цікавило ні самого путіна, ні його вбивць у військовій формі, що під їхніми бомбами і снарядами гинуть жінки, діти, старі й молоді, слов’яни чи представники будь-яких інших національностей. Сатана вийшов чинити розправу, показуючи це, як помсту… але помсту за що? Фактів не було. Та більше ніж 90 відсотків населення росії підтримало вбивства мирних людей. Щоправда, все ж один факт був. І він беззаперечно доводив те, що терористами були саме співробітники ФСБ.
Як би то абсурдно не звучало сьогодні, але на той час у росії ще існували незалежні видання, які намагались показати людям правду. Саме завдяки їм, навіть до сьогодні путінським посіпакам не вдалось вилучити матеріали, що підтверджують, – саме працівники ФСБ і є тими терористами, які здійснили теракти по росії, аби привести до влади свого замовника-путіна.
Як йшлося у розслідуванні одного з видань, 22 вересня у Рязані на вулиці Новоселів, 14/16 мешканець будинку Олександр Картофельников випадково помітив, як двоє чоловіків і одна жінка заносять у підвал мішки. На номері авто цифру приналежності до регіону було написано на папері й наклеєно не справжній номер. Викликаний патруль міліції їхав близько години, то ж самих «вантажників» не було вже на місці. Зате в підвалі було виявлено 3 мішки з гексогеном і саморобний пристрій, запрограмований на 5:30 ранку. Сапери, які прибули на місце, розмінували пристрій. Наступного дня аналіз показав, що в мішках гексоген. Якби вибух стався, то, швидше за все, загинули б сотні людей. Цього ж дня прокуратура Рязані відкриває карну справу за статтею – організація теракту. Того ж вечора телефоністка одного з АТС перехоплює розмову. Вона звернула увагу на те, що цифри набору такі ж, як ті, що обслуговують штаб-квартиру ФСБ. Далі переклад дослівно:
-Дама з вами?
-Ні, дама їде тролейбусом.
-Машина де?
-Машина на стоянці.
-Виїжджайте по одному з Рязані, скрізь перехоплення.
Після дзвінка оперативні працівники швидко виявили квартиру, де був той, хто телефонував. Залишилось просто затримати ймовірного злочинця.
Міністр внутрішніх справ рф володимир рушайло доповідає, що в Рязані запобігли теракту. Відразу після нього директор ФСБ микола патрушев напрочуд тупо і примітивно намагається спростувати слова попереднього доповідача. Він говорить про навчання і намагається нівелювати роботу і міліціонерів, і саперів. Про гексоген говорить як про цукор. Але навіть школяру зрозуміло, що такі навчання не відбуваються без того, щоб поставити до відома міністра внутрішніх справ рф. Та чорні нитки на білому полотні росії «стоящие на коленях» уже тоді ладні були не помічати. Варто додати, що, звісно ж, після того, як путінські терористи провалились і не знищили ще сотні чи десятки мирних росіян, вибухи припинились. Можна розповідати, як фсбшники намагались переконати світ, що то були навчання, але жодна притомна людина навіть тоді вже не вірила жодному слову і патрушева, і путіна.
Коли навесні 2014 року війська рф вторглись в Україну, сценарій їхньої «доблесті» нічим не відрізнявся від сценарію знищення Чечні чи вибухів, про які йдеться вище. Обстріли Донецька, Луганська, Краматорська, Авдіївки, Мар’їнки та ще десятків чи навіть сотень міст і сіл сходу нашої держави супроводжувались сюжетами на російському телебаченні про те, що обстріли ведуться не росіянами, а націоналістами, «бендерівцями», українськими Збройними Силами. Маячня про те, що в Україні вбивають за російську мову не переставала литись з кожної праски російської пропаганди. Звісно ж, не важко було визначити, що то маячня, але для цього необхідно було хоча б спробувати почути іншу думку та й, принаймні, хотіти дізнатись правду.
Громадяни ж росії давно до такого не були здатні. путін-патрушев виховав їх, як вважав за потрібне, та й незалежних видань на той час у росії вже не залишилось. Потік брехні був настільки великим, що навіть в Україні виявилось багато людей, які вірили саме рашистській пропаганді. Різним скабєєвим-соловйовим достатньо було будь-яку трагедію назвати фейком і пересічний рашист-путопітек безапеляційно вірив. Та диявол уже з ними тими рашистами.
Біда була в тому, що серед українців була значна частина громадян, які 8 років не вірили, що таке насправді путінська росія. І лише після 24 лютого 2022 року за один ранок прозріли практично всі. путінці, як і гітлерівці, напали з самого ранку, коли вся Україна ще спала. Диявол відкрив своє обличчя, але впевнений у підтримці своїх громадян і, спираючись на попередній досвід, путін-патрушев не змінив сценарій. У 1999 році він вирішив знищити вільну Чечню, через що призначив своїм рішенням цілий народ терористами. І нині той самий сценарій використовує в Україні.
Протягом кількох місяців на росії відбуваються вибухи. Палає і цивільна, і військова інфраструктура. Гинуть і військові, і цивільні. Повідомлення з’являються мало не щодня. І якщо в деяких з них можна хоч теоретично шукати «український слід», бо вони недалеко від кордону, то інші точно вже не наших рук справа. Наведемо всього декілька з них: 1 травня у Бєлгородській області сталася пожежа на території одного з об’єктів міноборони рф, 12 травня стався вибух у селищі Тейсін Амурського муніципального району Хабаровського краю. Селище Тейсін розміщене за 82 км на південний схід від міста Комсомольськ-на-Амурі за 8 800 км від кордонів України. За тиждень до цього в росії було зафіксовано низку щоденних вибухів та пожеж на промислових та військових об’єктах, а 14 червня пролунали вибухи на території села Займище міського округу Клинці Брянської області росії.
Цілком ймовірно, що до моменту виходу цього матеріалу на росії ще щось вибухне і згорить. Ми, громадяни цивілізованої країни, які живемо у демократичному суспільстві, ніколи не зрозуміємо, як можна вбивати своїх співгромадян задля того, що викликати ненависть до іншого народу. Але ми мусимо зрозуміти, що даному сценарію надто багато років й іншого у країні- фсб ще не придумали.
Якраз днями я дізналась про черговий вибух. Цього разу в Таганрозі згорів приватний будинок. Результатом його займання виявився безпілотний літальний апарат, який у путінських соціальних мережах всі називали українським. Можновладці щось там намагались пояснити про безпілотник, щоправда, ніхто не сказав про його приналежність. Але фото, оприлюднене невдовзі, чітко довело, що історія, розпочата у 1999 році, продовжується. Російське ППО збиває їхній ж безпілотник – їхнє МВС виходить на їхню ж ФСБ, що готує теракти. Різниця тільки в тому, що у 1999 році путін переконав майже весь народ росії, що треба знищити вільну Чечню. Сьогодні в бункерного боягуза не вистачає людського ресурсу, щоб знищити вільну Україну. То ж невдовзі на території росії пролунають ще десятки і десятки вибухів, у яких загинуть люди, і в кожному сценарії путін-патрушев уже визначив винних. Навіть у цілком абсурдних звинуваченнях буде звучати – Україна. Фактів точно не буде, буде тупа і примітивна картинка. Залишається лише одне запитання – наскільки глибоко країні-фсб вдалося штучно дебілізувати росіян.
P.S. Про події, які я розповідала у 2002 році, вийшла книга авторів Литвиненка і Фельштинського «ФСБ підриває росію». Там більш чітко і детально написано про вибухи у Москві, Волгодонську та Буйнакську, внаслідок яких загинуло понад 300 осіб.
Життя триває, вільні народи обирають цивілізаційні демократичні шляхи, але, на жаль, у 21 столітті існують і такі, як наш кривавий сусід. Він б’є своїх, щоб свої ж боялись і ненавиділи сусідів.
