Спрощений алгоритм дозволяє поновитися до війська без судової тяганини. Це стало вирішальним аргументом для багатьох бійців. Історію одного із них фахівці групи комплектування 1-ї Президентської…
Комісар Ради Європи з прав людини Дуня Міятович опублікувала Меморандум про «Про наслідки війни в Україні для сфери захисту прав людини». Мета документа — розглянути окремі наслідки війни для гуманітарної та правозахисної сфер і висвітлити питання, що потребують невідкладної уваги, повідомляють на сайті Ради Європи.
Спочатку в документі йдеться про окремі приклади порушень прав людини та міжнародного гуманітарного права, виявлені Комісаром під час її роботи щодо встановлення фактів та моніторингу, зокрема під час відвідин районів Київської області, які найбільше постраждали від війни. Далі документ зосереджується на найбільш вразливих групах осіб і на необхідності встановлення відповідальності за грубі порушення прав людини та міжнародні злочини.
Збройний напад російської федерації на Україну спричинив серйозні та масові порушення прав людини й міжнародного гуманітарного права, що мало катастрофічні наслідки для здійснення народом України практично всіх прав людини. Зокрема, Комісар виявила переконливі докази систематичних порушень права на життя, вчинених російськими військами, включаючи свавільні вбивства та насильницькі зникнення, а також порушень права на власність, включаючи масову руйнацію цивільної інфраструктури, порушень заборони катувань та жорстокого поводження, зокрема гендерного насильства та сексуального насильства, пов’язаного з війною та порушень права на свободу й безпеку, включаючи викрадення та свавільні затримання, або утримання осіб під вартою без зв’язку із зовнішнім світом. Приклади певних видів порушень міжнародного гуманітарного права, включаючи напади, що мають широкомасштабний або систематичний характер, вказують на можливість кваліфікації багатьох таких порушень як військових злочинів або злочинів проти людяності.
Хоча більшість порушень права на життя, за наявною інформацією, була викликана застосуванням вибухових речовин з великою площею ураження, касетних боєприпасів або некерованих ракет у густонаселених районах, за отриманими повідомленнями, російські війська також брали участь у позасудових вбивствах, обираючи цивільних осіб як цілі, або ведучи по них безладний вогонь. Як стверджується, деякі з жертв перед стратою зазнавали катувань або жорстокого поводження. Внаслідок атак у багатьох районах було зруйновано чи пошкоджено об’єкти цивільної інфраструктури, включаючи лікарні та школи, припинено постачання електроенергії, газу, продовольства, води та інших предметів першої потреби, що поставило багатьох цивільних осіб у розпачливі умови. «Величезні людські жертви та масштаби руйнувань не піддаються осмисленню», — заявила Комісар, закликавши до дотримання міжнародного права у сфері прав людини та міжнародного гуманітарного права.
Повідомлялося про сотні випадків насильницьких зникнень, викрадень, утримання під вартою без зв’язку із зовнішнім світом чи зникнення безвісти серед правозахисників, місцевих посадовців, журналістів, волонтерів, громадських активістів, ветеранів чи звичайних цивільних осіб у регіонах України, які перебувають під контролем російських або контрольованих росією військ. Також повідомлялося про деякі випадки можливих насильницьких зникнень чи викрадень на території, яку контролює українська влада. Комісар наголошує на тому, що «всі особи, свавільно позбавлені волі, повинні бути негайно звільнені, а всі випадки насильницького зникнення або свавільного тримання під вартою, або без зв’язку із зовнішнім світом мають бути належним чином розслідувані, а винні — притягнуті до відповідальності».
Комісар також отримала інформацію про поширену практику насильницького переміщення українських громадян до неконтрольованих урядом регіонів України, або на територію російської федерації, за допомогою так званого процесу фільтрації. Ця практика, яка, здається, має багато ознак міжнародного злочину насильницького переміщення населення, негайно повинна стати предметом розслідування. Усі випадки гуманітарної евакуації повинні бути добровільними, безпечними та відбуватись за умов належного інформування. «Я закликаю членів міжнародної спільноти підтримати будь-які зусилля, які можуть допомогти українським громадянам, які були переміщені до російської федерації проти їхньої волі», — заявила Комісар.
Комісар отримала численні повідомлення про випадки сексуального насильства, пов’язаного з війною, імовірно скоєні російськими військами. Хоча всі такі заяви мають бути розслідувані без зволікання, «все ж пріоритетом має бути створення безпечних умов для постраждалих, забезпечення їх ефективного доступу до системи відшкодування збитків та правосуддя, а також захист їхньої гідності та благополуччя».
Становище кількох категорій уразливих осіб потребує особливої та невідкладної уваги. Війна та спричинені нею руйнування і відсутність безпеки, призвели до порушення права на життя сотень дітей, а також можливості їх доступу до послуг охорони здоров’я та освіти. Війна також спричинила особливо непропорційний вплив на людей похилого віку в Україні, а особливо на жінок. Багато з них не змогли або не захотіли евакуюватися в безпечні місця, а деякі, за наявною інформацією, загинули через непрямі наслідки війни, включаючи неможливість отримати належну медичну допомогу. За наявною інформацією, багато осіб з інвалідністю, включаючи дітей, були відірвані від мереж підтримки або залишилися без належного піклування через війну.
Війна призвела до переміщення мільйонів українців як усередині країни, так і за її межами. Для багатьох із них переміщення створило підвищений ризик участі в торгівлі людьми, експлуатації та жорстокого поводження. «Міжнародне співтовариство повинно продовжувати підтримувати людей, які врятувались від війни, а також країни та громади, які їх прихистили, приділяючи особливу увагу потребам уразливих груп населення у довгостроковій перспективі», — наголосила Комісар. Деякі місцеві органи влади в країнах, що прихистили громадян, стикаються зі значними труднощами у забезпеченні потреб як переміщених осіб, так і місцевих жителів. «Якщо основні потреби людей, що тікають від війни, як-от житло, зайнятість та освіта, залишаються поза увагою, це може призвести до додаткового навантаження на органи влади, переміщених осіб та соціальну згуртованість».
Також повідомлялося про численні напади на журналістів та працівників ЗМІ, які висвітлюють війну в Україні, багато з яких було вбито або поранено. Дані свідчать, що деякі з убитих чи поранених могли бути навмисними мішенями російських військ. «Умисні напади на журналістів заборонені міжнародним гуманітарним правом. Вони також заважають журналістам виконувати свою роботу та підривають право людей на інформацію. Держави-члени повинні надавати більшу підтримку журналістам, які висвітлюють війну, щоб покращити їхню безпеку та притягнути до відповідальності тих, хто винен у злочинах проти них», — наголосила Комісар.
Комісар повторно заявляє про необхідність відновлення справедливості щодо потерпілих від звірств і наголошує, що і російська федерація, і Україна зобов’язані провести розслідування та притягнути до відповідальності винних у грубих порушеннях прав людини та серйозних порушеннях міжнародного гуманітарного права. Комісар вітає дії української влади щодо прискорення притягнення до відповідальності за тяжкі міжнародні злочини, скоєні в Україні в період з лютого 2022 року, і закликає владу продовжувати поточний процес приведення профільної нормативно-правової бази країни у відповідність до міжнародних стандартів.
Хоча сторони конфлікту зобов’язані притягувати до відповідальності осіб, винних у скоєнні тяжких міжнародних злочинів, з урахуванням завдання, що стоїть перед ними, використання регіональних та міжнародних механізмів притягнення до відповідальності є важливим додатковим компонентом забезпечення відповідальності. Комісар наголошує на важливості ефективної координації у сфері правосуддя між національними та міжнародними суб’єктами та на необхідності пріоритетного врахування інтересів жертв та їхніх родин.
Лише справедливе та неупереджене відправлення правосуддя відповідатиме інтересам жертв та зміцнюватиме повагу до прав людини та міжнародного гуманітарного права. «Забезпечення правосуддя для всіх жертв війни в Україні потребуватиме непохитної та довгострокової відданості залучених сторін, у тому числі шляхом співпраці з Міжнародним кримінальним судом та продовження надання довгострокової підтримки для української системи правосуддя».
