Щоб на власні очі побачити, як формується еліта українського війська, кореспондент АрміяInform відвідав навчально-тренувальний центр Сил спеціальних операцій. Саме тут…
АрміяInform продовжує стежити за основними тенденціями російського медійного середовища. За кілька минулих днів у російських пропагандистів з’явилися нові наративи, які вони активно розповсюджують в інформаційному просторі. Які саме, розгляньмо детальніше.
Переважає наратив щодо можливості укладання контракту на військову службу в рф одразу після закінчення середньої школи. Комітет держдуми з оборони схвалив поправки, що дозволяють юнакам, які здобули середню загальну освіту, укладати контракти на військову службу одразу після школи, а не після трьох місяців строкової служби. Мабуть, російських законотворців до цього спонукала екстрена потреба в «гарматному м’ясі» для виконання забаганок їхнього «фюрера» щодо війни в Україні.
Далі, звісно ж, «переможні доповіді» про «успіхи зс рф у проведенні «спеціальної військової операції» на тлі інформаційного вкидання про проведення міністром оборони рф cергієм шойгу інспекції «російських угруповань військ, які беруть участь у війні в Україні». Як виявилося пізніше, це було фейком, оскільки російський міністр не ризикнув виїжджати за межі рф, а заходи були проведені на командних пунктах виключно на російській території.
Активно розганяються заяви про передачу рф на озброєння республіки білорусь ракетних комплексів «Іскандер-М» на тлі іншої заяви — прагнення республіки білорусь вступити до Шанхайської організації співробітництва.
Також у російському інформпросторі для виправдання злочинів російських окупаційних військ наполегливо продовжують поширювати дезінформацію про «обстріли ЗС України об’єктів цивільної інфраструктури тимчасово окупованих районів Донецької, Луганської, Харківської та Запорізької областей» та, відповідно, фейків про «підготовку спецслужбами України провокацій і терактів на території рф».
Але традиційно найбільшу лють у кремлівських медійників викликає інформація про потужні поставки західної зброї до України, антиросійські санкції та домінування антиросійської риторики в світовому інформаційному просторі.
Водночас через «залізну завісу» цензури та блокування до пересічних росіян пробиваються альтернативні думки та оцінки, які все ж таки висвітлюють реальну ситуацію в рф.
Зокрема, опозиційний політик Михайло Ходорковський звернув увагу на ставлення російського керівництва до військовослужбовців: «Строковиків, що вижили, з крейсера „Москва“ знову відправляють воювати. Навіщо створювати проблеми росстату, якщо батьківщина вже списала їх із балансу як двохсотих?».
Якщо «строковиками» російське керівництво має намір закривати «дірки» на фронті, то не дивно, що в суспільстві потрібна будь-яка інформація про законні підстави не воювати проти України.
Сайт «Ранок Лютого» дізнався про це у юристів та правозахисників і поспішив показати читачам. На цьому сайті докладно розказано, що робити тим громадянам росії, які вже потрапили до України зі зброєю в руках, але не хочуть ставати вбивцями та окупантами.
А якщо законного способу уникнути призову немає, то логічним є черговий підпал ще одного військкомату. Цього разу у Пермі.
Як написав із цього приводу російський опозиціонер Олександр Невзоров: «Відео від першої особи. Відразу видно, що працює не диверсант, а призовник, дилетант та романтик, який просто не хоче гнити в українській канаві. Будь-який диверсант знає, що спочатку треба розбити скло і тільки потім закидати коктейль».
Михайло Ходорковський також згадав про перспективи розвитку російських інфраструктурних проєктів: «Через війну з Україною росія відмовиться від будівництва мосту на Сахалін та залізниці між Якутськом та Магаданом. І дійсно. Навіщо росіянам мости та дороги, якщо заводи, які випускали автомобілі та потяги, закрилися».
Для цього існує об’єктивна причина: російській будівельній галузі залишилося до критичної точки не більше ніж 5 років за умови збереження поточних санкцій та обмежень з боку Заходу. А причина невтішного прогнозу пов’язана з тотальною залежністю сфери від імпорту. «Національне об’єднання виробників будівельних матеріалів та будівельної індустрії», що об’єднує найбільших російських виробників будматеріалів, та «Аналітичний центр промисловості будматеріалів СМПРО» провели дослідження, під час якого з’ясувалося, що виробництво половини всіх видів будматеріалів у росії імпортозалежне на 70-100 %.
Після того, як більшість світових автовиробників припинили роботу в росії, у рф утворився дефіцит автомобілів. Це одна з основних причин, чому ціни за останні кілька місяців на машини зросли в середньому на 30 відсотків. Влада розраховує відродити російський автопром, але охочих їздити на машинах без подушок безпеки та багатьох інших деталей, небагато.
А тим часом на мікрофінансовому ринку росії почала зростати частка термінових позик «до зарплати». Причина — зниження рівня життя та скорочення горизонту планування на тлі високої інфляції та загальної нестабільної економічної ситуації. Як випливає зі звіту онлайн-платформи Webbankir, під час заповнення заявки клієнти акцентують на тому, що гроші їм знадобилися терміново. Тенденція на позики до зарплати стала більш очевидною, ніж на початку пандемії коронавірусу. У травні 2020 року на термінові мікропозики припадало 6 % заявок, а у травні 2022 року частка перевищила 10 %.
За даними «Національного бюро кредитних історій», у травні 2022 року росіянам видали «позик до зарплати» (до 30 000 рублів, терміном до 30 днів) на 21,59 млрд рублів. Це максимум із грудня 2021 року та на 16 % вище, ніж роком раніше.
Не дивно, що за такої «мудрої та далекоглядної» політики путін став найнепопулярнішим лідером у світі. Його політику засудили 90 % опитаних у 18 країнах. Дослідження проводила американська організація Pew Research Center. Змінилося і ставлення респондентів до росії загалом. У середньому — у 18 країнах 85 % опитаних висловлюють негативну думку про країну, більшість кажуть, що ставляться до росії «дуже негативно».
З такими даними солідарні, наприклад, німці, більшість яких вважають взагалі неможливим повернення до нормальних відносин з рф за путіна. Про це свідчить опитування, проведене інститутом громадської думки Forsa на замовлення журналу International Politik. Зокрема, 71 % опитаних вважають за неможливе повернення відносин між росією та Німеччиною до того рівня, на якому вони перебували до початку війни. Крім того, у східній Німеччині 81 % людей вважають, що німецько-російські відносини залишаться безнадійно зіпсованими навіть після закінчення війни, тоді як на заході ФРН таку думку підтримують 69 %.
