Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
АрміяInform продовжує розповідати про особливості підготовки військовослужбовців Сил ТрО ЗСУ.
Цього разу наші кореспонденти побували в навчальному таборі одного з підрозділів бригади Сил територіальної оборони в Київській області.
Яких дисциплін нині навчають військовослужбовців? На що роблять найбільший акцент? Та наскільки корисні на передовій здобуті тут навички?
Про це читайте в нашому матеріалі.
«Спочатку фокусуємося на одиничній підготовці солдата, це — основа»
— Ми створювали навчальні осередки ще до початку широкомасштабної війни, і це дало позитивні результати. У навчальних центрах можна одразу оцінити і розвинути навички воїна для його подальших дій у бойових умовах. Нині ми фокусуємося на одиничній підготовці солдата, це — основа. Далі працюємо над бойовим злагодження відділень та взводів, — зазначає командир бригади Сил ТрО ЗСУ полковник Олександр Коваль.
Командир підрозділу із позивним «Джміль» розповів, що з передової постійно надходить інформація і коригується програма підготовки військовослужбовців.
— Наприклад, після того, як один із наших підрозділів, прибувши на фронт, був задіяний у міських боях у Сєвєродонецьку, ми стали готувати наших військовослужбовців як до оборонного бою, так і до активних наступальних дій, і до боїв у міській забудові.
Офіцер наголошує, що особовий склад вмотивований до навчання.
— До прикладу, у нас пройшли підготовку понад 500 членів добровольчих формувань територіальних громад (ДФТГ. — Ред.). І після курсу навчання майже п’ята частина з них вже підписала контракт із ЗСУ.
«Джміль» додає, що окрім його підрозділу, навчання тут проходили військові з «Айдару», Нацгвардії, ДФТГ.
Військовослужбовець одного з підрозділів бригади Сил ТрО ЗСУ Павло ділиться враженнями від навчання:
— На передовій знадобились знання, які я тут здобув. Перше — вміти правильно шукати місце для укриття. Друге — вміти правильно маскуватись. Третє — безшумно спілкуватись (за допомогою погляду, жестів), щоб не видавати своїх позицій. До цього, звісно, треба додати вогневу підготовку, а також фізичну та психологічну. Таке навчання виявляє, чи здатний військовий до майбутніх навантажень, які його чекають на фронті, або ж людина буде корисною для виконання інших завдань.
«Багато навчальних годин присвячуємо тактичній медицині»
Інструктор із позивним «Стугна» розповідає, що найбільше навчальних годин вони виділяють на тактику:
— Ми не спецпризначенці, тому вчимо елементарних речей, які врятують життя. Вчимо рухатись зі зброєю та стріляти або, приміром, як правильно і швидко під час бою змінювати магазини. Так само багато навчальних годин присвячуємо тактичній медицині. Нині не працює система, де були взводний чи ротний медики, бо вони просто можуть не встигнути до пораненого. Тому кожен воїн повинен вміти врятувати своє життя і побратима. Також багато годин віддаємо інженерній підготовці.
Один з інструкторів у навчальному таборі має 20-річний досвід служби у Силах спеціальних операцій армії США. Він каже, що до початку широкомасштабного вторгнення вже працював з українськими військовими, які нині успішно виконують бойові завдання:
— У мене підготовлений 3-місячний навчальний курс за єдиними стандартами НАТО, який ми спільно з українськими колегами плануємо адаптувати до умов обстановки, зробити більш інтенсивним і мобільним.
Фото Дмитра Юрченка
