Водночас є питання, які потребують доопрацювання, адже поставити бійця у штат частини ще не означає повністю повернути його до виконання завдань. Зокрема, механізм потребує вирішення…
Вже п’ятий місяць триває широкомасштабна російсько-українська війна. З перших її днів багато українців пішли захищати свою Батьківщину. Серед добровольців чимало зірок шоу-бізнесу та інших публічних людей. Одним із них є засновник та організатор проєкту «Національний QUIZ» — мобілізований до ЗСУ військовослужбовець із Чернігівщини Володимир.
«Національний QUIZ» — це новий формат командної інтелектуальної розважальної гри для дітей та дорослих на кшталт «Що? Де? Коли?» або «Брейн ринг», — розповідає Володимир. — Три роки тому в мене зародилася ідея реалізувати перший такий український контент. Щотижня на нашу гру збиралося понад 200 людей. Змагання команд відбувалися у 8 містах України та передбачали чимало завдань саме національного спрямування. Питання були за тематикою українського правопису, літератури, історії, музичних творів тощо.
Одним із моїх завдань було створення атмосфери, де б кожен учасник гри відчував себе частиною єдиного цілого. Так з’явилася моя «QUIZ-сім’я».
Згодом у нас утворилася величезна родина. І нині, навіть в умовах війни, багато гравців продовжують спілкуватися між собою, допомагають нашим Збройним Силам.
— 23 лютого ще встигли провести чергову гру, — згадує Володимир. — А вже 24-го рано-вранці мені зателефонував мій товариш і ми призвалися. Тепер він так само служить у війську.
За словами Володимира, у нього було лише кілька годин на роздуми. Треба було вирішити надважливе завдання: «Що робити з сім’єю? Куди евакуювати дружину та дітей?». Він усвідомлював усі ризики, розумів, що діяти треба швидко. Тому спершу організував виїзд сім’ї в безпечне місце, а потім пішов до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Наразі армієць охороняє прикордонні райони Чернігівщини від нападу ворога. Під час широкомасштабного вторгнення він виконував різні завдання, зокрема понад місяць був у складі реактивно-артилерійського дивізіону.
— Скажу відверто, що до лютого цього року я майже не цікавився військовою справою, — говорить Володимир. — Коли отримав автомат, — довелося заново навчатися його збирати та розбирати. Останній раз робив це ще в школі на заняттях з допризовної підготовки.
Артилерія — досить складна наука. Проте за місяць в дивізіоні військовий разом із друзями освоїв не лише процес заряджання «Градів», але й наведення їх на цілі та стрільбу. За його словами, успіх оборони Чернігова левовою часткою залежав саме від артилеристів. Тому він та його побратими з особливою відповідальністю поставилися до бойової роботи, адже розуміли, що цим самим роблять вагомий внесок у захист рідного міста.
— Ворог постійно намагався нас знищити, — згадує Володимир. — Така вже робота артилеристів, що після ведення вогню потрібно чекати «прильотів» у відповідь. У місцях постійної дислокації нас «накривали» майже щодня. Довелося виконувати завдання під «Градами», «Ураганами», «Смерчами», вогнем мінометів. Проте ми мали досвідчених командирів, які вчасно виводили нас з-під обстрілів. Наша батарея постійно переїжджала, підтримуючи вогнем підрозділи, що тримали оборону міста за периметром.
Час від часу Володимир ділиться новинами в соціальних мережах та тримає свою «QUIZ-сім’ю» в курсі подій і планів на майбутнє. Розповідає, що в армії познайомився з новими вірними друзями. Вони підтримують один одного, як справжня родина. Має надію найближчим часом відновити розважальну гру. Також воїн завдячує всім, хто допомагав та продовжує допомагати нашим захисникам у скрутні часи.
«Слава Україні! Героям Слава! Ми переможемо», — слова, що постійно звучать у його відеозверненнях до шанувальників.
Фото та відео авторів
