Йдеться вже не просто про окремі пожежі на нафтопереробних заводах (НПЗ), а про послідовне виведення з ладу виробничих потужностей, порушення…
На одному з польових вишколів, де проходили навчання військовослужбовці бригади територіальної оборони Львівщини довелося познайомитись із кремезним хлопцем. Ніколи б не сказав, що ця людина високий професіонал у створені комп’ютерних ігор. Він киянин, усе життя прожив у столиці, але багато подорожував по світу через свою на той час цікаву роботу.
— Моєю роботою було створення шутерів та їхній графічний дизайн. Це займало багато часу. Я міг написати від місць, де проходять військові дії у грі, до моделей озброєння та військової техніки. На той момент мені це здавалося цікавим та потрібним, але зараз моя думка змінилася. Тому я тут, тому я в реальності хочу захищати свою домівку, свою Україну, — розповідає Олександр.
Він уже чотири місяці проходить службу у бригаді ТрО Львівщини.
За словами Олександра, коли в перші дні повномасштабної війни по столиці України російські загарбники почали завдавати ракетних ударів, він як чоловік та батько вирішив перевезти дружину з дитиною на Захід. Після цього намагався повернутися до столиці, але фізично зробити цього не зміг через перекриті дороги. Тому вирішив тут у Львові добровільно вступити на військову службу.
— Мене передусім вразило поняття чоловічого колективу та чоловічого спілкування, адже робота в офісі рутинна і спілкування у нас відбувалося лише у спеціальних чатах та здебільшого віртуально. А тут я відчув, що таке справжнє плече побратима. Відчув те, що не відчував, мабуть, із самого дитинства, що таке дружба. Ви не повірите, але останні чотири місяці мого життя дали мені друзів, на яких я точно можу покластися, — ділиться враженнями Олександр.
У перші тижні війни він опанував стрілецьку зброю, вивчив тактичну медицину й жартує, що це не в шутері назбирати аптечок і отримати додаткове життя. Це потрібно вміти, адже від цього залежить життя.
До речі, Олександр отримав високу оцінку від інструкторів і був відзначений як найкращий військовослужбовець, який опанував навички застосування модернізованої ПЗРК «Ігла».
На моє запитання, чи повернеться до свого попереднього життя, він відповів дуже емоційно.
— Коли закінчиться війна, я втілю в життя один проєкт, в якому героями будуть мої бойові побратими. Це буде за честь втілити у віртуальному світі річ, яка покаже героїчну боротьбу українських воїнів з російськими окупантами.
