Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…
Саміт Північноатлантичного Альянсу в Мадриді 28-30 червня є серед подій, які визначили орієнтири майбутнього світової безпеки. Саме там лідери країн НАТО, а також партнери поза Євроатлантичним світом долучилися до обговорення поточних викликів та їхнього спільного вирішення. Детальніше кореспондент АрміяInform проаналізував результати зустрічі для України та світу.
Для НАТО саміт у Мадриді був знаковим з декількох причин. У першу чергу нещодавно святкували 40-річчя долучення Іспанії до Альянсу. По-друге, саме там була затверджена стратегічна концепція НАТО-2030. По-третє, Мадридський саміт, тільки 1997 року, став початком співпраці України з Північноатлантичним Альянсом.
Повномасштабний напад росії на Україну 24 лютого і став чітким символом «нового безпекового середовища», яке на думку НАТО сформувало нові виклики, проти яких і варто об’єднати свої сили.
Одним з таких викликів є вплив кліматичних змін на безпеку. Воно й не дивно, адже сучасне розуміння поняття безпеки включає в себе не лише суто військові аспекти, але й кліматичні теж.
Природні лиха та боротьба за ресурси спричиняють гонку озброєнь, і саме тому НАТО зосередило свою увагу на більш системному вивченні убезпечення від наслідків кліматичних змін. Суперництво за Арктику, де тануть льодовики, засухи в Африці, повені в Європі – ці процеси посилюють суспільну напругу та як наслідок призводять до воєн.
Клімат і безпека вимагають змін у майже всіх сферах нашого життя. Переведення військової техніки на інші види палива, зокрема більша увага до електромашин, покращення системи безпеки інфраструктури як оборонного, так і цивільного призначення.
Генсек НАТО Єнс Столтенберг у вступному слові 28 червня заявив, що «головною метою Альянсу є зменшення викидів у атмосферу на 45 %, а кліматичної нейтральності прагнуть досягнути до 2050 року». Адаптація до кліматичних змін є запорукою, на думку керівництва НАТО, кращого планування воєнних операцій. Тим паче, якщо мова йде про ведення бойових дій у суворому навколишньому середовищі. «Якщо ми можемо забезпечити мир, то ми не зможемо побороти кліматичні зміни» – резюмував Столтенберг.
В нашому випадку кліматична складова теж є, адже росія використовує енергетику в якості зброї проти Європи та сприяє погіршенню світової продовольчої безпеки, блокуючи порти України. Залежність ЄС від російських енергоносіїв за нинішніх умов відходить у минуле.
Не дарма, міністр закордонних справ Німеччини Анналена Бербок наголосила 28 червня, що «залежність від викопних джерел енергії є геостратегічним питанням для нас. Важливо продовжувати інвестувати в нові джерела відновлювальної енергії. Ми більше не допустимо, щоб Німеччину шантажували залежністю від однієї держави (росії – Ред.)».
Досить важливу тезу висловив міністр національної оборони Канади Аніта Ананд. Вона сказала, що «нам потрібна зелена оборона. Нам потрібно підвищення енергоефективності. Нові будівлі мають бути обладнані із зеленими технологіями». І це стосується, як ми розуміємо, всіх вимірів безпеки: моря, суші, води, повітря та космосу.
Тим паче, що минулого місяця в Монреалі було проведено саміт з питань кліматичної безпеки, а вже під час саміту в Мадриді було анонсовано про створення в тому ж місті Центру передового досвіду НАТО зі зміни клімату та безпеки. Вперше за історію Альянсу було створено подібний орган.
Водночас, саме в Мадриді, Туреччина погодилася щодо перспектив членства Швеції та Фінляндії, які подали заявки на вступ до Альянсу в травні. Прагнення вищезгаданих 2 країн долучитися до НАТО є наслідком агресивної політики кремля.
Разом з тим, затвердження стратегічної концепції НАТО є серед головних подій саміту. Перша публічно оприлюднена стратегічна концепція НАТО була затверджена в 1991 р., бо до того подібні документи були засекреченими, зважаючи на умови «холодної війни». Робота над нинішньою стратегією тривала майже два роки, причому до обговорення долучилися союзники та партнери НАТО – серед яких і Україна.
У результаті переговорів 29 червня було затверджено та оприлюднено на сайті концепцію. У документі прописано головні завдання та принципи діяльності Альянсу на період до 2030 року.
Три основні завдання визначили представники НАТО: «стримування та оборона, попередження криз разом з їхнім управлінням та безпека, заснована на співробітництві». На порядку денному союзників по НАТО стоїть також поєднання в єдине ціле людської безпеки, кліматичних змін та гендерних питань. Іншими словами, сучасні виклики потребують комплексних рішень.
Мабуть, ключовою фразою для України є 8 пункт концепції. Там стверджується, що «російська федерація є найбільш важливою та прямою загрозою безпеці союзників, миру та стабільності в Євроатлантичному регіоні». І це стосується як мілітаризації кремля на Балтиці, Середземномор’ї та Чорному морі, так і поєднання «конвенційних, кібер та гібридних методів проти нас та наших партнерів».
Хоча в самій концепції Чорноморському регіону було приділено недостатньо уваги. І це в той час, коли саме там росія здійснює акти кліматичного тероризму, створюючи загрозу виникнення глобального голоду. Але є в концепції, приміром, окремо про посилення партнерства між НАТО і Євросоюзом.
Загалом відносно Грузії та України було ще раз підтверджено актуальність рішення саміту в Бухаресті 2008 р., коли НАТО планувало надати ПДЧ. Єнс Столтенберг оголосив про надання додаткової нелетальної військової допомоги Україні бронежилетами, пальним та іншим, що допоможе в протидії російським окупантам.
Народний депутат України, голова постійної делегації України у Парламентській Асамблеї НАТО Єгор Чернєв у коментарі АрміяInform заявив, що саме «Україна є тією країною, яка робить внесок у колективну безпеку. А країни Альянсу з Україною будуть сильнішими. Ми маємо сильну армію, ми маємо єдиний досвід зіткнення з російською федерацією як на землі, так і через гібридні загрози. Для росії Україна це полігон для проведення інформаційно-психологічних операцій. Потім це буде використовуватися і проти Заходу».
НАТО досить чітко дало зрозуміти, що безпека Євроатлантичного регіону пов’язана із безпекою решти світу. Не дарма вперше за свою історію до участі в саміті Альянсу було запрошено представників Австралії, Республіки Корея, Нової Зеландії та Японії.
Саме ці країни є по суті ключовими в забезпеченні миру та стабільності в Індо-Тихоокеанському регіоні, де Китай прагне посилити свої геополітичні позиції, кидаючи виклик США. Військово-політичне посилення Китаю в Індо-Тихоокеанському регіоні тепер бачиться НАТО як виклик: «заявлені амбіції та політика примусу КНР кидають виклик нашим інтересам, безпеці та цінностям».
Прем’єр-міністр Австралії Ентоні Альбанезе підкреслив 29 червня, що «не існує якоїсь тихоокеанської чи суто європейської теми з безпеки. Російське вторгнення в Україну об’єднало весь світ».
Про глобальні взаємовпливи також говорила міністр закордонних справ Великої Британії Ліз Трасс. Буквально напередодні саміту, а саме 24 червня було оголошено про формування Партнерства Блакитного Тихого океану (США, Британія, Австралія, Нова Зеландія, Японія).
Трасс наголосила, що «необхідно спочатку завдати поразки росії, а потім вже вести перемовини». А основним прорахунком путіна, Трасс вважає те, що НАТО буде розколоте в питанні України. Але ми бачимо геть протилежну тенденцію.
У коментарі АрміяInform керівник Центру досліджень регіональної безпеки при Сумському державному університеті Микола Назаров зазначив про два аспекти Мадридського саміту: «Це стратегічні рішення Альянсу щодо свого майбутнього та рішення, що стосуються України. Щодо першого – це, безумовно, прийняття Стратегічної концепції НАТО-2022. У документі рф чітко визначена як основна загроза Альянсу, відповідно НАТО буде посилювати свої спроможності, передусім у Східній Європі. Україна займала одне з центральних місць у порядку денному Саміту.
Ключова політична заява лідерів Альянсу – росія не переможе і ми будемо з Україною стільки, скільки потрібно. Це стосується підтримки країн-членів, а також нелетальна підтримка від самого блоку НАТО. Загалом мова йшла і про підтримку в післявоєнному відновленні України, а також підтримка у повноцінному переході на стандарти НАТО».
Північноатлантичний Альянс вкотре продемонстрував свою єдність – як у підтримці України, так і щодо протидії росії. Будемо сподіватися, що рішення Мадридського саміту на практиці посилять світову безпеку від загроз, які можуть призвести до катастрофічних наслідків для всіх нас.
@armyinformcomua
Українські захисники з бригади «Рубіж» поділилися спогадами про одну з найпекельніших операцій з порятунку поранених побратимів.
На Новопавлівському напрямку з літа тривають безперервні бої. Головна задача російських штурмовиків — «просочитися» крізь бойові порядки Сил оборони і — встановити прапор.
Міністр оборони України Денис Шмигаль та Міністр промисловості Данії Мортен Бьодсков обговорили реалізацію підписаного напередодні Меморандуму, який передбачає створення спільних оборонних виробництв на території Данії та запуск демонстраційного хабу для українських безпекових рішень.
Військовий льотчик бригади тактичної авіації на псевдо «Masked», на рахунку якого 82 бойові вильоти, сім знищених повітряних цілей та 15 уражених наземних об’єктів, розповів про свою бойову рутину, найпам’ятнішу операцію та мотивацію, що тримає його в небі.
Військовослужбовці повітряного командування «Захід» продемонстрували злагодженість і високу майстерність, 5 жовтня знищивши ворожу крилату ракету Х-101 за допомогою переносного зенітно-ракетного комплексу «Ігла».
Артилеристи 28-ї окремої механізованої бригади оприлюднили кадри знищення російської піхоти.
Ледь помітна на екрані тепловізора жаринка цигаркового недопалку стала тією дрібницею, яка зробила перше бойове застосування інноваційного керованого авіабоєприпасу легендарним моментом…