Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Внаслідок війни рф проти українського народу і держави Україна українці не лише наповнили новим змістом відомі раніше слова, але й суттєво збагатили українську мову неологізмами. Лінгвісти і колеги-журналісти вже давно зафіксували кілька, якщо не кільканадцять десятків нових слів, які витворили мовні носії.
Мовна творчість притаманна українському народу, вона − ознака того, що українське слово не заскніло у припалих пилом старих словниках, а активно живе серед українців у повсякденному вжитку. Словотворення є важливим індикатором-покажчиком вітальності-життєспроможності мови, воно засвідчує таку кількість креативно-творчих мовних носіїв, спроможних як витворити нове слово, так і зробити його популярним і поширеним.
У попередньому реченні я спеціально навів через дефіс запозичене слово і його український аналог, щоб продемонструвати, що в українській мові існують або можуть бути створені відповідники для переважної більшості іншомовних слів (бачите − ось і тут є й аналог, і його відповідник). Це, звичайно, не означає, що такі замінники необхідно витворювати штучно і примусово (хоча є нації, які вдаються до таких мовних практик), однак якщо українські синоніми до чужомовних слів уже існують чи виникають стихійно, то це слід усіляко вітати і ширити в мовній практиці.
Ще цікавішим показником життєздатності й популярності мови є випадки, коли слова і навіть сталі вислови без перекладу запозичують з неї до інших мов, де вони набувають поширення і популярності серед мовців. Саме так сталося після широкомасштабного російського нападу рф на український народ і державу Україна − у мови світу прийшли нові слова, які набули такого поширення, що їх почали фіксувати популярні серед користувачів всесвітньої мережі англомовні ресурси.
20 березня 2022 року в надзвичайно популярному онлайновому словнику сленгових слів і фраз англомовного світу Urban Dictionary з’явилося слово Chornobaivka як синонім до сталого вислову Spawn kill. Передати зміст Spawn kill можна, мабуть, так: «самовбитися об стіну». Себто той, хто говорить, що «russians went to sleep in Chornobaivka… again» (дослівно — «росіяни пішли спати в Чорнобаївку… знову»), насправді має на увазі, що росіяни вкотре «самовбилися об стіну», причому вже не обов’язково саме під Чорнобаївкою.
Зрештою в англомовному світі з’явилося і дієслово Chornobaites − «Чорнобаїти». Це зневажливе слово на позначення дій людей, які вперто повторюють одну і ту саму помилку, отримуючи той самий негативний результат. Найближчим фольклорним українським відповідником цього неологізму є, мабуть, вислів «наступати на (ті самі) граблі».
21 червня 2022 року американська медіаорганізація в галузі політичної журналістики Politico зафіксувала слово Chornobaites у англомовному посібнику з нового українського сленгу війни (An English-language guide to Ukrainian slang), зазначивши, що слово походить від назви українського села Чорнобаївка на Херсонщині, яке російські війська намагалися неодноразово і щоразу безуспішно захопити.
Не менш цікавим явищем, ніж запозичення слів з української мови до англійської, є мовна творчість самих англомовців, породжена нападом рф на Україну і перебігом російсько-української війни. Вже 22 березня 2022 року в Urban Dictionary з’явилося слово Ukrained на позначення того, що український народ зробив з рашистською армією вторгнення.
Перекласти англійське дієслово Ukrained слід як «відукраїнений». Саме таким є для агресора наслідок нападу на Україну − у відповідь його «відукраїнюють». У словнику наведено таке тлумачення: «Коли ти росія і ти вторгаєшся в іншу країну, й у відповідь отримуєш приниження на глобальному рівні. Технічний термін: «росію відукраїнили».
Найближчим фольклорним питомо українським відповідником слову «відукраїнити» є, мабуть, слово «виграти» у значенні мати з кимось сексуальний контакт із домінуванням з твого боку.
В українському сленгу війни є чимало інших слів та висловів, які набули світової слави — «макронити» і «шойгувати», «русскій воєнний корабль іді на …» і «тракторні війська», «кіборги» і «забайрактарити»… Ці й багато інших мовних і смислових знадібок переконливо свідчать про поширення проукраїнського дискурсу в англомовному світі на рівні мови, а значить − і на рівні мислення.
«Ну що б, здавалося, слова… Слова та голос − більш нічого…» Але саме словами і поєднанням тих слів у мовні конструкції ми описуємо світ. Ба більше, мовою ми створюємо світ, формуючи інструментарій для світоопису, а значить − світобачення, а відтак і світогляду.Зовсім не випадково одна Книга починається так: «Спочатку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог».
Вдало розвивати досягнутий ефект поширення проукраїнських слів і висловів у світі та використовувати його на користь України − важливе завдання, в якому може активно допомогти будь-який активний мовець чи користувач соцмереж, якою б мовою він не говорив чи писав. Достатньо використовувати наведені та інші слова у спілкуванні, насамперед спілкуванні з іноземцями їхньою рідною мовою − і бажаний ефект-враження не забариться.
На Південно-Слобожанському напрямку прикордонники-оператори БПЛА бригади «Гарт» уразили ворожий танк та інші об'єкти ворога.
Ворог обстріляв житлові будинки Запоріжжя, травми отримали чоловіки 67 та 49 років та десятирічна дитина.
З початку цієї доби фіксується висока інтенсивність бойових дій: окупаційні війська здійснили 64 штурми позицій українських підрозділів.
Дронарі 63 окремої механізованої Лиманської бригади фіксують локації накопичення окупантів та завдають удари по ворожим сховкам.
Лише за останній тиждень оператори FPV-дронів Центру спецоперацій «Альфа» СБУ знищили близько 2 тисяч російських окупантів.
Сьогодні, 6 червня, російські війська вкотре здійснили цинічний воєнний злочин проти мирного населення Краматорська.
Електрозварник експлуатаційно – технічного взводу
від 20000 до 50000 грн
Старокостянтинів, Хмельницька область
Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…