З першого дня війни українці шукають відповіді на запитання, над якими ніколи не замислювалися раніше. Що робити? Як захиститися? Як…
Як відомо, річкові комунікації були вагомим фактором у тактиці, а інколи й стратегії протиборчих сторін, зокрема різних повстанських загонів у період 1919–1921 рр. І одним із засобів контролю над ними були річкові флотилії, які дозволяли вести більш маневрені військові дії та бути менш вразливими за несприятливих умов. Історія показує, що річковики забезпечували переправи великих з’єднань, брали активну участь в обороні Києва, зокрема у річковій війні — бойових дій на Дніпрі.
З початку війни у 2014 році річковим комунікаціям також приділяли чимало уваги, але основна приділялася Дунаю та Бузько-Дніпровсько-лиманському каналу, які розташовані близько до південних кордонів. Однак широкомасштабне вторгнення рф внесло свої корективи у застосування сил, які входять до складу ВМС ЗС України. Про це та не тільки розповів Командувач національного флоту віцеадмірал Олексій Неїжпапа.
− Сама обстановка диктувала нові вимоги й змусила дивитися нас не лише на річкові артерії на півдні, а й на півночі нашої країни. Відтак, за ініціативи та підтримки командування Сухопутних військ, нами спільно було сформовано дивізіон річкових катерів на півночі Дніпра — головної логістичної артерії України, втратити яку ми не можемо собі дозволити, − розповідає віцеадмірал Олексій Неїжпапа.
За словами Командувача ВМС ЗС України, формування річкового дивізіону почалося у березні. Відтоді військовим вдалося вирішити чимало проблемних питань. Зокрема, йдеться про, власне, сам корабельний склад, який мав бути включений до складу новоствореного дивізіону і його дообладнання на військовий лад. Адже, як відомо, нема специфічних військових річкових катерів. Ще одним викликом стало укомплектування дивізіону особовим складом, який мав би пройти відповідну підготовку. До цього ВМС ЗС України подібного досвіду підготовки такого персоналу не мали.
− Попри всі проблеми, ми спромоглися і сформували цей дивізіон. Усе завдяки підтримці колег із Сухопутних військ, Генерального штабу. Крім того, всі моряки, які були на той момент у Києві − від викладачів національного університету МОУ до представників Головної інспекції МОУ— всі долучилися до цієї роботи. Де ми не мали власного досвіду — скористалися досвідом наших іноземних партнерів. А ще неоціненну допомогу надали цивільні моряки річкового флоту, − зауважив віцеадмірал Олексій Неїжпапа.
Зрозуміло, щоб сформувати на пустому місці дивізіон, — потрібно мати якийсь ресурс, тому частину річкового флоту України передали до управління військових. По суті, на річкові катера поставили озброєння, і тепер вони належать до ВМС України. Як пояснюють військові моряки, хоча ці судна не нові, але дуже гарно показують себе на річках.
− Думаю, не варто пояснювати, що на війні всі шляхи годяться для перемоги, тому ми використовуємо все, що має держава, аби виконати задачу. І що приємно, річкова спільнота гарно це сприймає. Ба більше, багато хто з них з перших днів одразу, як дізналися, що формуються такі підрозділи, самі прийшли до нас із бажанням служити. Це фахівці, які все життя провели на річці й добре знають акваторію, місцевість, особливості застосування кораблів даного класу. Нині вони допомагають молодим морякам, які раніше проходили службу на морі, а ось річкового досвіду не мають. А ці райони та забезпечення плавання дуже відрізняються від застосування корабельного складу на морі, − розповідає Командувач національного флоту.
Також він повідомив, що сформований дивізіон виконує завдання у підпорядкуванні сил оборони Києва для забезпечення підтримки сил у прирічкових операційних районах, які діють біля Дніпра. Про важливість військового річкового флоту говорить саме за себе сусідство з Білоруссю, яка має річковий дивізіон у Пінську та базу в Лоєві, на самому кордоні. Це 19 суден військово-річкового флоту. Тому укріплення півночі України відповідним комплектом сил на річках є важливим кроком.
− Навчання і набуття спроможностей цих дивізіонів у найкоротший термін — одна з наших першочергових задач на річках. Нині ворог перебуває на півдні Дніпра, і ми повинні мати відповідні сили та засоби, які зможуть протистояти противнику на нашій головній водній артерії. Ми будемо продовжувати нарощувати свої зусилля не тільки на цьому напрямку, а вздовж всієї річки Дніпро за рахунок будівництва нових катерів і отримання катерів від наших іноземних партнерів. Сподіваюся, що в подальшому на Дніпрі з’явиться флотилія річкових катерів, яка налічуватиме декілька дивізіонів, що розміщуватимуться у різних містах, − ділиться планами на майбутнє віцеадмірал Олексій Неїжпапа. — Крім того, цей досвід у перспективі буде включено і для наших флотських вишів для того, щоб готувати офіцерів, які зможуть служити не тільки на морі, а й на річках.
За словами Командувача, сьогодні не забувають й про Дунай та Бузько-Дніпровсько-лиманський канал, де тривають запеклі морські бої. Як відомо, там задіяно багато маломірних катерів як противника, так і ВМС ЗС України.
− Досвід застосування наших сил на річках у цій зоні, якого ми набули за останні місяці, безперечно буде впроваджуватися в дивізіонах, які формуватимуться і ввійдуть до флотилії. Також сподіваюся, що ми матимемо озброєння та військову техніку, які дозволять підвищити спроможності й нашої морської піхоти для дій на річках і лиманах, − зауважив Командувач ВМС ЗС України.
Наостанок віцеадмірал Олексій Неїжпапа вкотре подякував усім тим, хто, навіть усвідомлюючи всі ризики, виявляє бажання захищати рідну країну.
− Така громадянська позиція вкотре доводить — перемога обов’язково буде за нами, бо ми − великий народ великої країни на великій річці Дніпро, − підсумував очільник національного флоту.
