Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…
Використання крилатих ракет проти цивільної інфраструктури, руйнування будинків, залізничних колій, заводів — типовий почерк російських окупантів. Вони в цьому наслідують своїх попередників — нацистів гітлера. У червні 1944 році нацисти почали бомбардування Лондона та інших міст Великої Британії крилатими ракетами «Фау-1» (V-1 (Vergeltungswaffe Eins). Тоді ж уперше британські льотчики-винищувачі Королівських ВПС почали знищувати їх у повітрі.
Сьогодні ж льотчикам авіації Повітряних Сил ЗСУ інколи вдається перехоплювати вже ракети рашистів у повітрі.
…Тієї ночі крилаті ракети летіли з акваторії Каспійського моря. Їхній пуск зі стратегічного бомбардувальника рф був зафіксований, напрямок польоту визначений і сирени повітряної тривоги одночасно завили по багатьох областях України.
Для льотчиків однієї з бригад ПС ЗСУ цей запуск означав виліт на перехоплення.
Чергова зміна перебувала на одному з оперативних аеродромів. Почувши команду, пілоти злетіли парою.
Відразу увімкнули РЛС-ки. У літаку їх дві: одна — це радіолокаційний прицільний комплекс, що реагує на об’єкти, друга — квантова оптико-локаційна станція, що реагує на тепловий шлейф.
Наші літаки озброєні ракетами з напівактивними головками самонаведення, які суттєво поступаються за своїми характеристиками сучасним аналогам НАТО, та й ракетам російських окупантів.
Оскільки ворожа крилата ракета зазвичай йде на дуже малій висоті та має малу відбивальну поверхню, то лише за допомогою РЛС виявити її надзвичайно важко, тим більше на тлі землі.
Але з огляду на те, що ракети «Калібр», Х-101, Х-59 і Х-555 оснащені звичайними реактивними двоконтурними двигунами, вони залишають у повітрі тепловий слід.
Льотчик бачить цей слід за допомогою квантової оптико-локаційної станції та атакує ракетами класу «повітря-повітря».
— У перші дні широкомасштабного вторгнення ми ці «Калібри» та крилаті ракети класу «Х» навіть чули, коли вони над нашим аеродромом йшли — звук їхнього двигуна дуже нагадує звук навчального літака L-39, на якому я колись вчився, — розповів один із льотчиків.
З початку війни ВКС росії завдавали ударів по об’єктах України ракетами Х-555 та Х-101 (дальність їхнього пуску 2 тис. км та 5,5 тис. км зі стратегічних літаків Ту-95МС та Ту-160).
Але запаси цих ракет стали потроху вичерпуватися, а головне — вони дуже дорогі. Їхнє застосування зі стратегічних літаків теж затратне. Тому з початку квітня рашисти почали застосовувати крилаті ракети Х-59МК2 із літаків оперативно-тактичної авіації.
Як розповів офіцер-інструктор, на початку війни провели заняття, розповіли та показали на тренажерах, що треба враховувати під час перехоплення крилатих ракет. Результати не забарилися — буквально за кілька днів нашим пілотам вдалося перехопити одну з них і знищити.
Фото: Дмитра Муравського, ілюстративне
Пілоти Департаменту активних дій ГУР МОУ показали, як нищать особовий склад ворога та спопеляють ворожі військові цілі на Запорізькому напрямку.
Слідчі СБУ вважають воєнним злочином російський удар по будівлі Централізованого сховища відпрацьованого ядерного палива, який знаходиться біля ЧАЕС.
Найбільше ворог атакував на Гуляйпільському напрямку, де відбулося 20 боїв.
Оператори 3-го батальйону «Свобода» 4-ї бригади оперативного призначення імені Героя України сержанта Сергія Михальчука «Рубіж» зробили успішну засідку.
Підрозділи Middle-strike ССО ЗСУ уразили у ніч проти 7 червня нафтобазу «Семиколодезянська» та нафтовий термінал в окупованому Криму.
За три рокі на позиціях окупанти глибоко врилися в землю, щоб сховатися від дронів.
Оператор БПЛА (пілот дрона)
від 55000 до 125000 грн
Слов'янськ
Батальйон спеціального призначення Донбас 18 Слов'янської бригади Національної гвардії України
Водій категорії B, C, військовослужбовець у Стрий
від 20500 до 50500 грн
Стрий
Військова частина А2847
Механік-радіотелефоніст, військовослужбовець
від 20000 до 120000 грн
Дніпро, Дніпропетровська область
Сьогодні перемогу визначає не лише кількість особового складу чи техніки. Вирішальними стають швидкість передачі інформації, стійкість зв’язку, захищеність даних, ефективність…