Тут навчають офіцерів для воєнної та космічної розвідки, радіоелектронної та кіберборотьби, інформаційного протиборства, захисту інформації та безпілотних систем. Інститут є унікальним тим, що…
Розпочавши широкомасштабне вторгнення до України, росіяни взяли за мету зліквідувати насамперед українську ідентичність. Спираючись на багатовіковий досвід асиміляції та вихолощування найменших проявів здорового глузду, вони навіюють викривлену картину світу молодому поколінню. Натомість діти сприймають реальність такою, як її бачать.
На благодійній акції «Мій захисничок» у Дніпрі малята за допомогою олівців та фломастерів намалювали послання військовим. Прості зображення вмістили в себе океан щирості та любові. Більшість присутніх на заході хлопчиків та дівчаток чекають своїх близьких з війни. Усю любов вони вклали у промовисті малюнки з героями в камуфляжах та янголами-охоронцями, з українським прапором у серці й калиною біля хати.
− Мета заходу — допомога Збройним Силам України, — каже організатор Маргарита. — Участь у ньому беруть майстри, які принесли рукодільні витвори на благочинний ярмарок, також присутня локація аквагриму. Ведуча і аніматори влаштовують діткам конкурси, а пожежники, поліцейські та військові, які приїхали на службових машинах, знайомлять малечу зі своїми професіями.
Нехай діти ще починають пізнавати світ, у реаліях протистояння вони вже чітко усвідомлюють різницю між добром та злом.
− Маленькі гості свята, хоч і не сприймають війну в усьому її масштабі, проте вже живуть і розвиваються в загальноукраїнському патріотичному контексті, — відмічає організатор.
Багато присутніх — переселенці з нині окупованих районів. Ганна Юріївна прийшла на акцію разом із донькою та маленькою онучкою Златою.
− Ми останні виїжджали з-під Ізюма, коли російські гармати розбили наше селище, — пригадує жінка. — Відтак користаємо з будь-якої нагоди допомогти нашим воїнам. Молимося і віримо у перемогу. Вся Україна буде єдиною і неподільною!
Про важливість психологічної підтримки юних українців зауважує ведуча.
− Діти за час війни забули, що таке танці, щастя, усмішки. Ми вирішили влаштувати свято, щоби подарувати малятам радість. Це підіймає настрій і бойовий дух, — мовить Катерина. — Добротою, ласкою, малюнками вони нам дають сили жити і радіти. Не можна занепадати духом, такі заходи дають зрозуміти, що ми всі велика родина, в якій ніхто не чужий. Вся сім’я — це Україна!
