Півтора року тому він випадково з’явився на порозі їхнього будинку на Донеччині, а сьогодні вже пережив кілька передислокацій, атаки FPV-дронами й став улюбленцем усього…
У Вінницькому державному академічному музично-драматичному театрі імені Миколи Садовського відбувся національний мистецький проєкт «Бій за Україну». Участь у ньому взяли Національний президентський оркестр (солісти Сергій Гурець та Вікторія Осадчук), актори Івано-Франківського Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, хор Felicio, дует «Сестри Тельнюк», заслужена артистка України Ірма Вітовська.
Розпочали з академічного духовного блоку, у якому прозвучали Dies Irae Джузеппе Верді, Stabat Mater Джованні Перголезі, Ave Maria Джуліо Каччіні у виконанні оркестру, хору та солістів. Наостанок Олексій Гнатковський прочитав «Молитву українського націоналіста».
Перформативно-театральна містерія другого блоку охопила творчість Тараса Шевченка, з фрагментом із політичної поеми-містерії «Великий Льох». У завершальному третьому блоці під назвою «Українські патріотичні пісні» були виконані твори «Ой у лузі червона калина», «Зродились ми», «Розпрощався стрілець», «Батько наш Бандера» − усе музичне дійство минуло на одному подиху, в такт билися серця глядачів та артистів. Завершальним акордом мистецького проєкту стало виконання усіма учасники духовного гімну України «Боже Великий Єдиний».
Про ініціативу його створення і ідею детальніше розповів диригент Національного президентського оркестру підполковник Максим Гусак:
— Ініціатива, яка виникла спочатку в Національного президентського оркестру, знайшла відгук у Національному драматичному театрі імені Івана Франка. Таким чином зародилось творче партнерство. Ми проводимо наш контрнаступ українською культурою від Заходу до Сходу. Були у Львові, Івано-Франківську, Чернівцях, Кам’янці-Подільському, Хмельницькому, сьогодні ми у Вінниці. Завтра плануємо вирушати до Рівного. Щиро віримо в нашу Перемогу, і що завершальний акорд нашого мистецького проєкту поставимо у Севастополі. Наша головна мета полягає у протиставленні української культури ворожому варварському засиллю російської пропагандистської ідеології. Адже в нас дуже хороша нація, з насправді сильною волею, глибоким корінням у академічній музиці, з яскравою сучасною музичною культурою. Також нам безмежно важливо віддати людям, котрі тут вимушено перебувають далеко від своїх домівок, частинку своєї душі, наповнити їхні серця теплом, вірою, підтримати їхні душі мовою музики. І це дає свій ефект. Був випадок у Чернівцях, коли до мене підійшла жінка, котра переїхала зі Сходу, і вона справді була в захваті від нашої музики, і просто від того, яка в нас шалено чудова Україна. Тому важливо нині проводити подібні заходи.
Фото автора
