Усі пʼять суден поки що базуватимуться у Великій Британії, а після закінчення війни братимуть участь у розмінуванні акваторії Чорного моря…
Мережею шириться інформація про новітню систему ППО виробництва німецької компанії Diehl Defence, яка, до речі, займалась розробкою ракети класу «повітря-повітря» ще з 1995 року. Тоді багато країн працювало над подібними розробками — щоб перетворити ракети такого класу на комплекси ППО з наземним запуском. До прикладу, норвежці створили схожий комплекс ППО NASAMS, але з американською ракетою AIM-120.
Наразі компанія Diehl Defence пропонує два комплекси ППО, які є на озброєнні армії ФРН. Тому допоможемо розібратись, що ж означають ці букви номенклатури.
Основою комплексу є ракета IRIS-T з інфрачервоної головкою самонаведення (Infra Red Imaging System Tail/Thrust Vector-Controlled), яка була модернізована для наземного пуску.
IRIS-T SLM — це новітня система ППО середньої дальності дії. Ракети IRIS-T для цього комплексу були практично повністю перероблені — збільшена потужність двигуна та головка самонаведення замінена на радіолокаційну. Дальність роботи комплексу збільшена до 40 км та 20 км за висотою цілі.
IRIS-T SLS — це система ППО ближньої дії. В установці ЗРК відсутні транспортно-пускові контейнери. Дальність ураження ракети — 12 км за висоти цілі до 8 км.
Підсумуємо. Спільне в обох комплексах — основа ракети, яка була модернізована для наземного запуску. Важлива особливість комплексів — вертикальний запуск. Для таких систем ППО не існує мертвих зон над самим комплексом. Головні відмінності між цими системами — дальність ураження ракети та принцип наведення на ціль. IRIS-T SLM найновіший німецький комплекс ППО. На експорт цей комплекс не продавався. Хоча заявок є чимало, зокрема, відомо про зацікавленість у ньому з боку Єгипту та Швеції.
