Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Оборонці Полтавщини щоденно продовжують тренуватися та поліпшувати свої професійні навички. Під керівництвом досвідчених інструкторів вони відшліфовують різні напрямки підготовки, які в разі потреби допоможуть ефективно протистояти ворогу.
Так, днями з одним з підрозділів військових розвідників відбулися кількаденні практичні заняття у лісовій місцевості, де їх вчили професійно орієнтуватися на місцевості під час виконання бойового завдання.
Свої знання воїнам-розвідникам передавав чи не найкращий на Полтавщині знавець місцевості, за плечима якого 20-річний досвід «роботи» у лісових господарствах регіону, колишній лісівник, а нині військовослужбовець ЗСУ на позивний «Лісник».
Тож під час цих занять для своїх побратимів «Лісник» став інструктором з виживання у лісовій місцевості. Також він провів майстер-клас з поведінки, пересування та орієнтування в незнайомій лісовій місцевості.
— Для мене ліс — це рідна стихія, адже багато років попрацював у цій сфері, — розповідає військовий інструктор. — Коли йшов до війська, й не думав, що мої знання знадобляться для підготовки побратимів. Заняття проводив з невеликими групами військовослужбовців. Навчав їх правильно розпізнавати напрямок руху по певних орієнтирах, «слухати» ліс та помічати те, на що пересічна людина не зверне уваги.
За словами військовослужбовця, у лісі орієнтування ускладнене через обмежену видимість та малу кількість орієнтирів. Взагалі, без орієнтирів людина в лісі починає кружляти, оскільки права нога робить крок більший, ніж ліва. Тут важливо помічати певні природні «покажчики», які допоможуть правильно рухатися до цілі.
Також своїх побратимів «Лісник» навчив, як дотримуватися загального напрямку за допомогою сонця, місяця чи зірок вночі, а також визначати напрямки по дерев’яних стовпчиках, що встановлюють у лісництвах на перетині просік. Після цього, наочно пояснив як зорієнтуватися по тіні, моху, деревам, пенькам тощо.
— Коли вивчаєш теорію, здається, все просто, а коли потрапляєш до незнайомого лісу, починаєш розуміти необхідність практичного закріплення знань, — каже військовослужбовець Андрій. — Мабуть, краще ніж професійний лісівник ніхто не навчить розуміти таку місцевість. Для мене заняття не пройшли даремно. Я дізнався багато корисного, що обов’язково мені знадобиться у подальшій службі. Адже нам часто доводиться пересуватися в подібній місцевості і тут потрібно чітко розуміти, як непомітно дістатися до визначеної цілі.
Наприкінці практичного вишколу воїни-розвідники самостійно попрактикувалися віднаходити природні орієнтири та спробували користуватися живими компасами.
