Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Поблизу Запоріжжя є декілька населених пунктів, по яких російські окупанти щодня здійснюють обстріли з артилерійських і реактивних систем. Одне з таких сіл — Григорівка. Тут чимало будинків вже перетворились на руїни і згарища. І хоч майже 85% мешканців села виїхали з нього, рятуючись від війни, щодня від обстрілів страждають ті, хто тут ще залишається.
30 травня Григорівка вкотре зазнала масованого артилерійського обстрілу. Тоді було зафіксовано понад три десятки «приходів» по сільських будинках. Чоловік на ім’я Олександр є бійцем місцевої самооборони. Того дня, коли по його будинку влучив артилерійський снаряд, він чергував на блокпосту. Дружина, її мати і маленька донька, як почався обстріл, втекли на город і залягли посеред грядок, а дідусь залишився в хаті. Він від вибуху зазнав численних осколкових поранень, і лікарі ледве врятували йому життя.
Наступного дня Олександр з його кумом приїхали до зруйнованої хати, щоб забрати вціліле майно і сільськогосподарський реманент, а також мотоблок, яким чоловік обробляє власну землю і заробляє на життя. Він розповідає, що дружина налякалась обстрілів і боїться навіть приїхати до хати та зібрати вцілілі речі. Олександр вважає, що йому ще пощастило, адже в сусідів вибухнув газ і розпочалась пожежа, яка дивом не перекинулась на його оселю.
Подібних історій можна щодня почути десятки і сотні від мешканців Запорізької області, яку рашисти буквально розстрілюють з важкої артилерії та реактивних систем. Такими обстрілами ворог намагається викликати в людей паніку і зневіру до української влади. Але все це марно, і навіть навпаки — гартує в їхніх душах ненависть до загарбників.
Фото, відео автора
