Самовільне залишення військової частини не припиняє військову службу. Водночас період СЗЧ не зараховується до строку військової служби, вислуги у військовому…
Час від часу в мережі з’являються фото «заспокоєних» «освободітєлєй» з автоматами АК-12 поряд. Нещодавно були опубліковані знімки АК-12, з якими на нашу землю вбивати українців прийшли псковські десантники. Загарбників знищили бійці 80-ї окремої десантно-штурмової бригади ДШВ ЗС України, а автомати стали трофеєм української армії. Окупанти з цих стволів вже ніколи не стрілятимуть. Роспропаганда описує АК-12 як автомат, якому «аналоговнєт». Однак чимало експертів з озброєння запевняють, що це не так.
— Епічна сага, а точніше — билина, про АК-12 почалась ще у 2011 році, — розповів військовий історик, доктор історичних наук, професор кафедри гуманітарних наук Національної академії сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Андрій Харук. — Тоді москалі почали проєктування нових зразків стрілецького озброєння в рамках програми створення перспективного бойового екіпірування «Ратнік». Пам’ятаєте таке? За документами, армія шишкостану отримала 300 тисяч комплектів цього екіпірування, але чи бачили ви хоч одного полоненого москаля у цьому наряді? Воістину, москальська корупція — корисний союзник ЗС України! Перший варіант АК-12 подавався ледь не як революція в москальському зброярстві — він отримав цілу низку нових компонувальних рішень, які відповідали сучасним світовим тенденціям. Але! Цей «інноваційний» автомат не витримав випробувань. У підсумку в 2016 році конструктори кардинально переробили АК-12 у напрямку його спрощення. Зокрема, зникла можливість швидкої заміни ствола, відмовились від двобічної схеми — в першому варіанті перевідник-запобіжник був з обох боків автомата, а рукоятку затвора можна було переставити з права на ліво під час неповного розбирання зброї. Результат виявився, м’яко кажучи, дивним. З одного боку, уніфікація АК-12 з АК-74М не перевищує 10-12 відсотків деталей і вузлів, а з іншого — за своїми тактичними характеристиками це все той же АК-74М, тільки що у модному обвісі. Словом, рішення про взяття на озброєння АК-12, ухвалене 2018 році, навряд чи можна вважати обґрунтованим з позиції здорового глузду. Та все ж автомат пішов у війська.
Андрій Харук зазначив, що в росії цей автомат практично ніхто не хвалить, окрім пропагандистів.
— Причини критики радикально різні, — розповів експерт з озброєння. — З точки зору більш-менш досвідчених стрільців, АК-12 видається морально застарілим, його основні конструктивні рішення відповідають рівню 70-80-х років минулого століття. Автомат суттєво відстає від сучасних закордонних зразків. З іншого — для пересічного «Ванькі с Пєрмі» чи «Рустама с Дагєстана» АК-12 надто складний. Для його освоєння потрібно мати бажання та хоча б дві мозкові звивини. Для АК-74М вистачить і однієї, навіть якщо вона — слід від кашкета.
АК-12 — неодмінний атрибут парадів «другої армії світу». Десантники російської імперії зла міцно тримають автомати, крокуючи червоною площею. Але в Україні для них — не парад. Тут наші захисники своєю важкою бойовою роботою змушують загарбників кинути автомати й перетворюють псковських та інших російських десантників на купу сміття з тільняшок і обгорілого залізяччя.
