Саме цей бомбардувальник є носієм ракет типу Х-22, якими країна 404 постійно обстрілює Україну. Традиційно, АрміяInform дізналася, як на болотах…
Ми познайомилися з Ларисою в день першого виходу її батальйону для виконання бойового завдання. До цього моменту особовий склад підрозділу ніс службу на блокпостах та опановував військову справу на полігонах. Військовослужбовиця батальйону ТрО Харкова з позивним «Оса» обіймає посаду головного сержанта батальйону. Якщо говорити просто, до її обов’язків входить робота з особовим складом підрозділу, надання командиру інформації про морально-психологічний стан підпорядкованих, а також робота із сержантами.
— По суті, попри те, що я змінила цивільний одяг на однострій, мої обов’язки мало в чому помінялися — до широкомасштабного вторгнення росії в Україну я обіймала посаду менеджера з персоналу на одному з оборонних підприємств Харкова. Я відповідала за кадрові питання, організацію адміністрування соціальних питань, нормування праці. В чомусь ці дві посади схожі між собою, навички кризис-менеджера дуже згодилися.
З жорстокістю «русского мира» жінка познайомилася ще у 2014 році. На той момент HR-менеджера на одному з підприємств у Донецьку. З початком агресії росії на сході України жінці разом з колегами довелося терміново вивозити з обласного центру документацію та обладнання заводу. Кілька разів вони потрапляли під «дружні» обстріли окупантів, опиняючись на крок від загибелі. З початком широкомасштабного вторгнення 24 лютого цього року жінка вирішила приєднатися до лав ЗС України. Впродовж кількох тижнів Лариса закрила всі службові питання на колишньому місці роботи і вже 25 березня прийняла нову посаду в батальйоні ТрО.
Друга освіта жінки — електромеханік. Тому у вільний від виконання прямих обов’язків Лариса із задоволенням конструює і модерує озброєння, яке має на балансі підрозділ. Так, під час нашого з «Осою» спілкування повз нас проїхала вантажівка зі встановленою на ній зенітною установкою радянських часів.
— Після відкриття вогню у цього розрахунку є буквально 5 хвилин часу, аби покинути місце стрільби, — розповідає Лариса. — Інакше ворог легко визначить їх місце розташування та знищить вогневу точку. Перед моєю командою постала ідея зробити це застаріле, але ефективне озброєння мобільним. Креслення ще вчора ми командою робили буквально на колінах, передивилися купу іноземних відео, спільно визначилися, як краще зварити ребра жорсткості. І ось вже сьогодні наша красуня їде нищити ворога!
У вільний від роботи час жінка захоплюється стендовою стрільбою. Ще у юнацтві отримала КМС з цього виду спорту.
— Хто б знав, що хобі може стати у пригоді? Звичну для тренувань зброю прийшлося міняти на більш сучасну. Спеціально для цього придбала карабін Diamondback та кілька сотень патронів. А ще наліпки у вигляді соняшників. Наші пращури робили зарубки на прикладах, коли вбивали ворога. А я буду ліпити соняшники за кожного вбитого орка. Я хочу, щоб українські діти мали європейський рівень життя, європейську освіту, мали змогу подорожувати світом. Тому буду «жалити» окупантів, аж поки ворог не повернеться на територію мокшанії, де йому і місце!
