У Києві суд визнав винним заступника директора приватного коледжу за схему виготовлення фальшивих довідок про навчання в аспірантурі для військовозобов’язаних. Вирок ухвалив Солом’янський районний суд…
Рано-вранці ланка аеророзвідки цього підрозділу виявляє в зоні своєї уваги приховане переміщення чотирьох панцирників росіян. Орки, вже достеменно навчені боятися нашої арти й ударних дронів, прожогом перемахнули від укриття до укриття, й заховалися у зморшках лісистої місцевості. Тріпотіти їм є від чого: тільки-но учора через роботу підлеглих офіцера Юрія нашим артударом був знищений їхній добре замаскований склад боєприпасів…
— Вони наче біснуються від свого, так би мовити, тактичного безсилля, — Розповідає Юрій. — Б’ють по сільських хатах, освітніх закладах, сільрадах тощо. Знають, що ми ніколи не прикриємося беззбройними співгромадянами, але нас «намацати» не можуть. От і кладуть міни та снаряди, куди, на їхній погляд, нам дошкульніше. На мою думку, вони це роблять абсолютно навмисно. За останні дні спалили й знищили кілька людських садиб. Серед місцевих були жертви…
У лютому разом із побратимами утримував київське летовище «Чайка». Брав безпосередню участь у бойових зіткненнях з ворожими ДРГ, затриманні низки російських агентів. Нині один із підрозділів тероборони під його командуванням воює на Харківщині. Як публічна особистість із яскравою українською позицією, приховувати своє обличчя та ім’я не вважає за потрібне.Довідково. Юрист за освітою, Юрій Федоренко з 2009 по 2015 роки проходив службу та воював із окупантами на сході країни в підрозділі спецпризначення Нацгвардії. Через важкі поранення й контузію був звільнений у запас. До початку великої навали росіян мав власну справу, та був обраний депутатом Київради. Попри серйозні обмеження через стан здоров’я за місяць до початку великої війни став тероборонцем.
… До Федоренка підходить розвідник Олександр:
— Командире, — доповідає, — щойно були свідками, як снарядом розтрощило цивільну автівку й гаражі в одному із дворів. Людських жертв немає… Вранішні танки орків десь затаїлися, треба їх пошукати, маємо ідею…
Юрій віддає розпорядження підготувати дорозвідку, й продовжує розповідь:
— Навпроти нас противник сконцентрував до двох механізованих рот, посилених танками і мінометами, підтримуваних їхньою артилерією. Характер його оборони свідчить, окрім іншого, про повну неготовність до наступальних дій на нашому напрямку. Це очевидно, бо замість облаштування звичайних для такої місцевості опорних пунктів, він вирив низку, без перебільшення, укріпрайонів. Сили оборони відтиснули їх до критично важливих логістичних центрів та шляхів, якими він одержує додаткову бойову техніку, паливо, боєприпаси й провіант. Наше завдання, певна річ, — дзеркальне. Ми маємо ті шляхи перерізати і знищити всі логістичні центри, знекровивши противника. Чим, власне, ми і займаємося…
За словами Федоренка, обороняється противник активно — веде розвідку усіма доступними йому способами та артилерійсько-мінометні ураження зайнятого українцями району. Сьогодні вночі росіяни розколошматили реактивними снарядами чергову людську садибу, в сусідньому селі відзначилися тим же на світанку.
Утім, паніки між місцевими нема. Вони на 99 відсотків стоять за Україну, та постачають підрозділу інформацію про ворога через своїх родичів та знайомих на тимчасово окупованих територіях. Не рідкість випадки, коли «на тій стороні» росіяни беруть українців у заручники, змушуючи передавати дезінформацію про свої сили та склад, переміщення тощо. Дурнею маються, бо ж уся отримана таким чином інформація перевіряється за комплексною системою із різних джерел.
— Надурити нас на нашій же землі на дев’ятий рік війни неможливо, — продовжує Юрій. — Тому наше військо в регіоні й визволяє один населений пункт за іншим. Нині в бойових діях переважають робота артилерійських систем та усіх видів розвідок, найновіших сучасних технологій. Вклад «безпілотників» тут просто неоціненний. Вчора завдяки їхній роботі ми не тільки вразили склад росіян із боєприпасами, але й «пощипали» їхній командний пункт, феєрверк був знаний. Тому наш противник не ходить, а перебігає на своїх позиціях у напівзігнутому положенні.
… Розвідники доповідають про готовність до виходу на позиції на дорозвідку, й командир віддає відповідний наказ. Забігаючи наперед — їхня робота була більш ніж успішною. Подробиці — у відео…
Фото автора, та із архіву Юрія Федоренка.
Відео Данила Іщенка
