На даний момент сержантський корпус Збройних Сил України, в який входить понад 250 тисяч сержантів і старшин різних родів і…
Після окупації Криму художник-кераміст Рустем Скібін залишив півострів і переїхав до Києва заради збереження кримськотатарських ремесел та унікальної колекції декоративно-прикладного мистецтва. Звідтоді Рустем очолив громадське об’єднання El Cheber, що зберігає і розвиває культури корінних народів Криму. З перших днів війни майстер працює на двох фронтах — художньому і волонтерському.
— З початку широкомасштабного російського вторгнення я одразу долучився до евакуації людей. Возив біженців на вокзал, щоб люди могли потрапити на евакуаційний потяг, — розповідає Рустем. — За підтримки El Cheber і за власні кошти купили два буси та передали у військові підрозділи. Також придбали електрогенератори для військових. Тож допомагаємо чим можемо.
Наразі у Київській картинній галереї майстер презентує виставку постерів. Такі речі формують інформаційний простір і є потужною інфозброєю у війні. Серія містить вісім постерів: Маріуполь, Харків, Чернігів, Херсон, Крим, Краматорськ, Буча, Київ.
— Це мій перший досвід у цьому жанрі, адже я кераміст, займаюсь етнографією, однак зараз кераміку створювати і душа не лежить, і реалізувати поки не вдасться. А час з’явився в комендантську годину, так і виникла ідея створити серію плакатів, присвячених містам-героям, містам, що вистояли перед атаками, були або залишаються під окупацією рашистів. Описи до кожного з плакатів надали мої друзі, що евакуювалися з цих міст. Зображення — це мої емоції у відповідь на все, що було в інформаційному просторі на той момент. Кожне таке місто має свою історію в цій війні. На плакатах я намагався передати цей образ, як я бачу і відчуваю ці міста, показати світові той жах війни, який переживає моя країна. Коли їдеш до Чернігова, перше, що бачиш — це міст, потім вас зустрічає Катерининська церква. Мої друзі, молода сім’я керамістів, виїхали з Чернігова за день до того, як розбомбили міст, два тижні прожили в мене в Києві, і на підставі їхніх розповідей я створив цей постер. Найважливіше тут — пішохідний міст як артерія міста, і люди, над мостом і під мостом, образ ланцюжка, де всі вони були разом, підтримували один одного, щоб виїхати, ділили пальне, по 5–6 літрів на кожного. На образ харківського плаката надихнув мій близький друг Євген Мовчун. Він — юрист, консультував у телеграм-каналах російською, а з початком війни одразу перейшов на українську. Коли його питають, чому так раптово? Він відповідає, що це результат «денацифікації». Тому я взяв як образ Харківський університет імені В.Н. Казаріна, на який летять російські бомби, і назвав це спецоперацією зі знищення російської мови «руzzкими». Плакат про Бучу складно давався, два тижні думав над ним, а потім увечері за кілька годин все зібралося в єдине ціле — всі ці трагічні образи. І плакат про Крим довго створював, щоб влучно передати його культуру, сьогоднішній стан. Так виник образ морських мін, що символізує недоступність, окупацію, небезпеку на півострові. Сьогодні, на думку Рустема, є надія, що Крим знову буде українським.
Останнім часом в Україні активно працює цифровий метод купівлі та продажу — NFT-картинками. У такий спосіб продаються і цифрові зображення, зокрема орнаментальні роботи Рустема.
— Спочатку я хотів і постери виставити на NFT, а після продажу передати кошти на допомогу ЗСУ. Наша ГО El Cheber допомагає армії з початку війни. Однак у постерах я використовував багато матеріалів з мережі, зокрема фото, тому виникає питання авторського права. Щоб його не порушувати, я не можу постери виставити, це суто інформаційний проєкт. Натомість є інший проєкт, що виник після історії з керамічним півником з Бородянки. Півник — це символ того, як культура може стати підтримкою і оберегом. Він надихнув мене створити серію цифрових зображень для NFT, у яких цей півник оздоблений орнаментами, характерними для кожного з 25 регіонів України. Сам півник монохромний графічний, а на задньому фоні плашка у вигляді українського пікселя в кольорах власне орнаменту. Концепція цікава, я зробив три сюжети — Яворів, Косів і Крим, але виставив тільки один, тому що, як і кожному художнику, хочеться ще вдосконалити роботу. До речі, і постери, і орнаментальні роботи для NFT можна переглянути на моїй сторінці у Facebook. А те, що зараз на реалізації, — це традиційний кримськотатарський орнамент, який я використовую у своїх роботах в кераміці. Із продажу півників 100% піде на ЗСУ, а з орнаментів — 50%. Хоча це досить складний процес, він відбувається на платформі OpenSea, потребує інформаційної підтримки, детального опрацювання кожного зображення. Крім того, в суспільстві цей вид мистецтва маловідомий, але ця ідея прогресивна і поступово набуває популярності саме завдяки можливості в такий спосіб збирати кошти для армії.
