Для росії — щорічне шоу культу війни, де трагедію перетворили на політичний карнавал із танками, георгіївськими стрічками та головним гаслом…
Президент Володимир Зеленський вручив ордени «Золота Зірка» українським військовослужбовцям, яким присвоєно звання Героя України, а також членам родин загиблих захисників, удостоєних цього звання посмертно.
Церемонія відбулася в Білій залі Маріїнського палацу в Києві.
«Кожного разу, вітаючи наших захисників, наших захисниць саме тут, вітаючи рідних і близьких наших Героїв, ми підкреслюємо вдячність нашої держави тим, чия хоробрість дала Україні змогу зберегти незалежність і нашу свободу», – сказав він.
Президент подякував кожному захиснику, який боронить Україну.
«Ми маємо зробити все необхідне, щоб їхні імена пам’ятали всі ми та всі наступні покоління українців», – наголосив Глава держави.
Володимир Зеленський зазначив, що сьогодні в Україні відзначають День морської піхоти, і воїни цього славетного роду військ блискуче проявили себе у війні за незалежність України.
«Сміливість морських піхотинців багато разів допомагала захистити позиції нашої держави», – зауважив Президент.
Він наголосив, що морські піхотинці самостійно, а також разом з іншими підрозділами Збройних Сил України успішно виконували надзвичайно складні завдання.
«Морські піхотинці були серед захисників Маріуполя. Вони героїчно боронили місто від значно більших сил ворога. Після цього російські окупанти надовго запам’ятають міць наших хлопців із морської піхоти», – зазначив Президент.
Присутні вшанували пам’ять загиблих захисників України хвилиною мовчання.
У церемонії нагородження взяли участь: керівник Офісу Президента Андрій Єрмак, секретар Ради національної безпеки і оборони Олексій Данілов та Головнокомандувач Збройних Сил Валерій Залужний.
Так, Президент України вручив орден «Золота Зірка» старшому лейтенанту Кирилу Агасиєву, група якого під час розвідки місцевості біля населеного пункту Мала Рогань Харківської області виявила та знищила техніку й особовий склад противника. Завдяки цьому були викриті позиції ворога, що дало змогу знищити їх артилерійським вогнем.
Нагороду також отримав полковник Родіон Кулагін, під командуванням якого підрозділи артилерії знищують ворожі колони бронетехніки та автомобілі на околицях Харкова та в області.
Крім того, Президент України вручив ордени «Золота Зірка» підполковнику Олександру Шемету – начальнику з повітряно-вогневої й тактичної підготовки 12-ї окремої бригади армійської авіації, та капітану Олександр Ляшенку – штурману-льотчику вертолітної ланки 12-ї окремої бригади армійської авіації, які на початку квітня здійснили перевезення боєприпасів, висадку розвідувальної групи та евакуацію поранених за маршрутом Маріуполь – Дніпро. При заході на посадку та злеті в Маріуполі були обстріляні противником зі стрілецької зброї та ЗРК «ТОР», але виконали завдання у повному обсязі.
Глава держави також вручив орден старшому лейтенанту Євгенію Пальченку, який наприкінці лютого, керуючи взводом танків, допоміг особовому складу бригади вийти з оточення під Олешками, три дні утримував оборону місцевого мосту, знищив ворожу техніку, а також обороняв Мішково-Погорілове на в’їзді до Миколаєва.
Орден отримав старший лейтенант Володимир Сидунець, підрозділ якого влаштував вогневу засідку на колону техніки противника в районі населеного пункту Припутні Прилуцького району Чернігівської області. У результаті було знищено дивізіон ракетних комплексів «Іскандер».
Нагороджений також полковник медичної служби, начальник Військово-медичного клінічного центру Північного регіону Едуард Хорошун. З початком збройної агресії Росії під постійними обстрілами та бомбардуванням, в умовах часткового оточення Харкова він організовував роботу центру, який у перші дні війни прийняв близько 150 військовослужбовців та 80 цивільних, зокрема 12 дітей. Під його керівництвом було налагоджено роботу з цивільними закладами охорони здоров’я, що дало змогу збільшити ліжковий фонд майже на 300 ліжок.
Орден від Президента одержав підполковник Євген Шаматалюк. Він виявив вогневі точки противника та спроможності його оборони, в результаті чого було здобуто необхідні відомості про ворога та взято в полон понад 10 військовослужбовців противника та зброю. Крім того, в районі Кам’янки Харківської області його підрозділи виконували завдання з недопущення прориву ворога в напрямку Мала Комишуваха – Долина.
Нагороду отримав і майор-розвідник Андрій Царенко, завдяки вмілим діям якого у Харківській області було знищено велику кількість особового складу та військової техніки противника, що дало змогу українським підрозділам вести бойові дії з мінімальними втратами.
Володимир Зеленський також вручив ордени рідним військових, яких було удостоєно звання Героя України посмертно. Зокрема, нагороду отримала дружина майора Олега Адамовського, який командував підрозділом під час звільнення від російських окупантів перехрестя в напрямку об’їзної дороги у Харківській області. У березні його підрозділ потрапив у засідку, під час бою Олег Адамовський прикривав відхід групи мінування і загинув.
Нагороду також вручили родині начальника служби безпеки польотів майора Олександра Бринжала, який пілотував МіГ-29. Він брав участь у повітряних боях над Києвом, Васильковом та Житомиром. На його рахунку – кілька знищених ворожих винищувачів Су-30. Загинув під час відбиття масованого авіаційного удару над Васильковом.
Сапер, матрос Віталій Скакун перебував у складі сил, які одними з перших давали відсіч ворогу на Кримському перешийку. Віталій був добровольцем, який здійснив мінування та підрив автомобільного мосту Генічеськ – Арабатська Стрілка. Загинув під час вибуху. Завдяки героїчному вчинку Віталія було значно уповільнено просування танкової колони ворога, що дало змогу підрозділу передислокуватися та організувати оборону. Нагороду з рук Президента отримала його сестра Наталія.
Глава держави також передав орден «Золота Зірка» дружині старшого сержанта Олексій Скобля, який брав участь у бойових діях поблизу Бучі, Ірпеня та Мощуна. Він здійснював евакуацію поранених із поля бою, надавав меддопомогу військовим і цивільним. У середині березня група Олексія потрапила у ворожу засідку поблизу Мощуна. Зазнавши вогнепального поранення, він вирішив ціною власного життя залишитися та прикривати відхід групи.
