Вона опублікувала його і написала лише одне слово: «вдома». За цим словом — три роки, десять місяців і один день чекання. Понад два роки…
— Ще кілька подібних занять, і мій підрозділ буде повністю готовий до виконання завдань за призначенням, — підсумовуючи результати чергового навчання, розповідає командир відділення інженерних загороджень сержант з позивним «Зевс». — І це при тому, що наша підготовка була відносно нетривалою, а більшість моїх нових підлеглих не мали практичного досвіду роботи за цим фахом.
Власне, свою теперішню посаду «Зевс» також обійняв нещодавно, наприкінці лютого, проте бойового досвіду йому не позичати…
Своє повноліття юнак з Олександрії на Кіровоградщині зустрів, коли війна з росією тривала вже кілька років. Служити у війську він мріяв давно, тож одразу після свого 18-го дня народження підписав контракт зі Збройними Силами України. Три роки відслужив у розвідці. Ще під час служби розвідником зацікавився саперною справою та почав набувати необхідних фахових навиків — як під час участі в бойових діях, так і на різноманітних курсах і тренінгах.
Звільнився у 2019 році з посади командира відділення та одразу ж записався в оперативний резерв першої черги. Кілька років встиг пожити цивільним життям, присвятив себе сім’ї та роботі. Торік він із дружиною був на відпочинку в Одеській області. Тут їм дуже сподобалось, тож сім’я переїхала сюди жити. Проте цивільні плани подружжя перекреслило широкомасштабне вторгнення росії в Україну. Не чекаючи повістки, «Зевс» знову повернувся до війська. Пішов у морську піхоту, щоб займатися улюбленою саперною справою.
Наразі «Зевс» як сам навчається, так і готує своїх нових підлеглих, передає їм особистий бойовий досвід. При цьому інтенсивність підготовки зростає з кожним днем.
— У новому колективі ми швидко вивчили один одного, спрацювалися, — розповідає «Зевс». — Поприходили хороші, тямущі хлопці. Чимало з них без бойового досвіду, але всі вчаться, практично щодня в нас заняття та виїзди на виконання завдань. Нам уже довелось попрацювати за призначенням — мінували десантонебезпечні ділянки місцевості.
На думку сержанта, кожен, хто займається саперною справою, повинен мати певні якості. Серед них — психологічна стійкість, відмінна мотивація, залізна витримка, фізична підготовка та прагнення якісно опановувати нові знання.
Свою роль командира сержант із позивним «Зевс» бачить у згуртуванні колективу, наданні моральної підтримки кожному підлеглому, постійній підготовці побратимів, навчанні їх усьому необхідному.
— Із моїм підрозділом я готовий до виконання завдань будь-якої складності. Хлопці розумні, швидко вчаться. Я іноді аж дивуюся — бувають люди, які все життя навчаються цій справі, і в них не все виходить, а тут люди тільки прийшли, розпочали опановувати фах, а в них уже стільки ідей і пропозицій, як ту чи іншу річ можна зробити краще, — оцінюючи роботу своїх підлеглих, зазначає «Зевс».
Фото Дмитра Завтонова
