Пошкодження можуть ускладнити переробку, зберігання й відвантаження нафти. У ніч на 11 листопада Сили оборони України завдали удару по одному…
«Що б я хотів передати ворогові? Скажу словами Ісуса: „…всі, хто візьме меча, від меча й загинуть“. А ми на своїй, Богом даній землі, і ми її захистимо й відстоїмо». Так спокійно та впевнено відповідає на запитання священник Православної церкви України Роман Удовиченко.
Та Роман — не простий священник. З 24 лютого він — бойовий медик одного з підрозділів Сил територіальної оборони, який захищає Донеччину. У мирний час працював хірургом у цивільних лікарнях Покровська та Авдіївки.
— Коли росіяни почали широкомасштабне вторгнення в Україну, одразу з’явився до Територіального центру комплектування та соціальної підтримки. До того, що доведеться зі зброєю в руках захищати Батьківщину, був готовий, з осені перебував у резерві, — розповідає воїн. — Ну і загалом фах медика передбачає участь у бойових діях, тож на можливість потрапити на передову був налаштований ще з початком російсько-української війни.
Хоч отець Роман і не має досвіду військової служби, проте боротьбу з «русским миром» він розпочав ще у 2015 році. Тоді в рідному Покровську священник разом з однодумцями організував релігійну громаду Амфілохія Почаївського парафії Донецької єпархії Української Православної церкви Київського патріархату. Громада активно підтримувала військо та займалась волонтерською діяльністю.
— Постійно відвідували наших захисників на бойових позиціях, передавали зібрані парафіянами смаколики, підтримували духовно. Сьогодні я чудово розумію, що моя робота як священника має не менш особливе значення, ніж навички лікаря. Для воїнів важливо, що поряд є людина, яка просто сяде й вислухає в будь-який момент. Бачу, що навіть дріб’язкові, на перший погляд, розмови стають віддушиною для бійців, які постійно перебувають на передовій.
До речі, релігійна громада, де служить священником отець Роман, не дарма обрала собі в заступники Амфілохія Почаївського. Цей святий (у миру Яків Головатюк, пострижений у монахи з ім’ям Йосип), чудотворець, старець неодноразово допомагав пораненим воякам УПА, адже був гарним цілителем-костоправом. За спогадами учасників національно-визвольних змагань, він говорив: «Є нація українська, і повинна бути держава українська. Але ми безсилі, ми не маємо зброї». Також багато з українських в’язнів сталінських концтаборів вважають св. Амфілохія своїм заступником. Він казав: «Я весь час молюся. І моя молитва сильна. Скільки я буду жити, стільки буду молитися за тих наших дітей, що полягли, і котрі вціліли, і за тих, які страждають на засланні». Тому святий Амфілохій вважається одним із православних душпастирів УПА.
А медик підрозділу, священник, воїн Роман Удовиченко впевнений, що Україна захистить свою державність, яку так довго здобували наші мужні предки. Адже за плечима в кожного захисника та захисниці — родина, близькі, друзі, рідна земля. «Борітеся — поборете! Вам Бог помагає!» — цитує він Великого Кобзаря.
Фото Олександра Даманського
