Українські експерти впевнені, що такий «аукціон щедрості» — ознака суттєвих проблем з рекрутингом до окупаційного війська. Про що свідчать такі кроки…
Денис Сілинник — майстер виробничого навчання в училищі № 26 Кременчука, виховує слюсарів-ремонтників механоскладальних робіт. Сам він також слюсар, закінчив Кременчуцький університет імені Остроградського за спеціальністю інженер-механік. З початку війни в нього вдома безперервно працюють три принтери для 3D-друку, які виробляють заготівлі до перископів для ЗСУ.
— Як ви долучилися до виготовлення обладнання для військових?
— У перші дні війни я побачив оголошення у 3D-спільноті: львівські ініціатори закликали всіх, хто друкує на 3D-принтерах, працювати для ЗСУ. Надали пластик, налаштування для 3D-принтера і перелік того, що необхідне друкувати для ЗСУ, зокрема, там були ізраїльські бандажі, запчастини для квадрокоптерів, перископи, комплекти для швидкої зарядки магазинів. Так я почав друкувати перископи, згодом ми внесли кардинальні зміни в модель, тепер вона швидше друкується і менше пластику потребує.
— Складно виготовити перископ?
— Це просто, як на уроках фізики в сьомому класі. Це труба, два кутики, які ми друкуємо на 3D-принтері і два дзеркала, все це закріплюється пластиковими стяжками. Також ми фарбуємо виріб і обмотуємо стрічкою, це дуже просто, але рятує життя.
— Яка собівартість одного перископа за такого виробництва?
— З усіма матеріалами та витратами на електроенергію без урахування праці собівартість становить близько 80 грн. Це навіть якщо брати дорожчу трубу, а для перископів різниці немає, це звичайна каналізаційна труба.
За ці три місяці сформувалася команда «Тилова бригада» — близько 90 осіб з Кременчука, Києва, Вінниці, Кропивницького. Хлопці самі відгукувались у спільноті, щоб допомагати у виготовленні перископів, тому що багато людей хотіли безкоштовно надавати військовим допомогу. За три місяці війни наша бригада надрукувала понад 2500 перископів.
Ми забезпечуємо військових безкоштовно, воїни нам пишуть, рідні військових звертаються, тож щодня здійснюємо 10–20 відправлень. Зараз друкуємо в дуже великих кількостях і швидко відправляємо. Якщо раніше замовлення потрібно було чекати тиждень або днів десять, то тепер максимум два дні.
— Ви співпрацюєте з військовими щодо вдосконалення моделі, які відгуки щодо вашої роботи?
— Відгуки тільки позитивні, військові з самого початку вносили корективи в процес виробництва, ми корегували нашу модель, зокрема щодо довжини, фарбуванню. Шкода, що не маємо технічної можливості зробити перископ із наближенням. Є трубки розвідника ТР-4 та ТР-8 з функцією наближення. Зверталися до Кіровоградського оптичного заводу і до інших виробників, загалом, це було б можливо, але збільшиться собівартість до 600 грн, і на виготовлення одного перископа витрачатиметься три дні. А наразі за три дні виготовляємо 150 перископів. Також, на прохання військових, ми друкуємо для перископа спеціальний перехідник до монокуляра або тепловізора. Коли до перископа приєднується і нічне бачення, і функція наближення. Можна дивитися з укриття і не хвилюватися за своє життя. Військові пишуть: зробіть перехідну втулку під такий-от бінокль, вказують зовнішній діаметр. Ми надрукували за пів години, а ще за дві години замовлення вже поїхало до них — дуже оперативно.
— Тобто ви абсолютно автономні, потребуєте тільки коштів на матеріали?
— Виробництво постійно потребує коштів на закупівлю матеріалів: пластик для 3D друку, труба сантехнічна, пластикові стяжки, дзеркала. До речі, київські хлопці-дзеркальники надають нам дзеркала безкоштовно. Сьогодні пишемо в групі, що потрібні дзеркала 50×80, а завтра до нас вже їде упаковка дзеркал. Жодної копійки не взяли. Цікаво, що спочатку до нас зверталися навіть депутати, але так ніхто і не долучився. Допомагають звичайні люди, знайомі, рідні, сусіди, люди, які хочуть, щоб війна швидше закінчилась. Жодного разу допомогу не пропонували політики, активісти чи волонтери. Себе ми не вважаємо волонтерами, ми звичайні громадяни, які докладають свої зусилля до перемоги. Якось зібрались і порахували, що якби у нас було 300 тисяч доларів, ми б своєю громадою за місяць вирішили питання з перископами для всієї армії.
— Чи існують подібні виробництва більшого масштабу?
— Мені військові розповідали, що якесь велике підприємство надіслало їм перископи, подібні до наших, але металеві, дуже важкі, то вони відмовились і замовили наші. У нас великий перископ важить 200 грамів, а малий — 100. І це дозволяє дивитись із укриття, не наражаючись на небезпеку, снайпер тоді не страшний. Ми ще й модернізували модель: друкуємо і встановлюємо в перископ антивідблискові сітки, щоб у сонячну погоду дзеркало не відблискувало і не видавало наших бійців.
Крім того, наша бригада друкує не лише перископи, а, наприклад, ручки на автомат Калашникова, щоб було зручніше тримати, трубки холодної пристрілки на РПГ-7. Нам бійці надіслали зразок, і ми налаштували виробництво. А ще лоудери для швидкої зарядки обойм. Отже, спектр виробництва розширюється.
