У війську вже є багато цифрових систем. Але їхня ефективність залежить не лише від розробників. Навіть найкращий інструмент не працює сам по собі — його треба…
Від початку широкомасштабного вторгнення російські окупанти активно використовують широкий спектр БПЛА, зокрема, повітряні мішені, що здатні імітувати різні повітряні цілі. На думку вітчизняних фахівців, з їхньою допомогою ворог намагається виявити райони розгортання українських систем протиповітряної та протиракетної оборони.
Так, на початку березня 2022 року воїни Муніципальної варти Києва, які виконували завдання у складі окремої механізованої бригади імені Чорних Запорожців, опублікували допис з фотографіями «затрофеїного» російського літального апарата, оснащеного реактивним двигуном.
На хвостовій частині безпілотника бачимо позначення Е95М, що відповідає найменуванню повітряної мішені, розробленої російською компанією «Эникс». Пізніше, у травні, на проросійських пабліках «засвітилися» ще два аналогічні апарати.
Стверджується, що перша світлина була зроблена самими ж рашистами в районі Ізюма на Харківщині, друга — на Донеччині.
Зазвичай, такі повітряні мішені використовуються військовими для бойової підготовки льотчиків, розрахунків систем протиповітряної оборони та операторів станцій радіолокації. Згадана вище Е95М здатна імітувати дозвукові маневруючі цілі типу крилата ракета, коригована бомба, БПЛА, а з додатковим обладнанням — літак чи вертоліт.
Під час розробки Е95М росіяни намагалися створити багаторазову та максимально дешеву повітряну мішень. Для цього на апарат встановили простий, але до біса шумний та гарячий пульсуючий повітряно-реактивний двигун М1З5. Його ресурсу вистачає на десять запусків, а працює він на звичайному бензині.
Запуск мішені здійснюється з наземної пускової установки — пневматичної катапульти. Після зльоту Е95М виходить на задану висоту та виконує політ з виконанням заданих маневрів, а потім — здійснює посадку на парашуті за радіокомандою із землі або ж за програмою.

Окрім повітряної мішені Е95М, до складу комплексу входять автономна наземна станція управління, пускова установка та комплект технологічного обладнання. Бойовий розрахунок комплексу складається з 6 спеціалістів — командира, оператора наземної станції управління, оператора авіаційного та радіоелектронного обладнання, оператора пускової установки та двох механіків-водіїв.

Згідно з даними з відкритих джерел, росіяни мають щонайменше кількасот одиниць повітряних мішеней Е95М. Лише у період з 2012 по 2016 роки їх було випущено понад 400 одиниць. Щодо вартості, то попри намагання створити якомога дешевий апарат, його ціна коливається в районі трьох мільйонів рублів за одиницю.
Для ураження цілей у Московській області використовувались українські розробки — RS-1 «Барс», FP-1 «Firepoint», БАРС-СМ «Gladiator» тощо.
Представниці Навчально-спортивної бази олімпійських видів спорту Іванна Дяченко та Вікторія Ус на міжнародних змаганнях з веслування здобули 4 нагороди.
За перше півріччя 2026 року органи прокуратури України спрямували понад 680 млн гривень на підтримку українських військових.
Від початку доби агресор 46 разів атакував позиції Сил оборони, у тому числі 14 разів — на Костянтинівському напрямку.
Бійця 4-го батальйону «Сила Свободи» 4-ї бригади оперативного призначення «Рубіж» Нацгвардії разом із евакуаційною групою «Білий Янгол» врятували двох сиріт.
Палає технопарк «Елма» у Зеленограді, вибухає Сонячногірська наливна станція, розлітається на шматки Московський НПЗ.
У війську вже є багато цифрових систем. Але їхня ефективність залежить не лише від розробників. Навіть найкращий інструмент не працює сам по собі — його треба…