Всі найуспішніші комерційні корпорації будуються на основі дієвого Human Resource Management. Тобто вони орієнтуються на таланти і реальні морально-ділові якості…
Напередодні на узбережжі Одеси до одного з пляжів штормом прибило морську міну, яких багато вже встановили російські загарбники по всьому басейну Чорного моря. Сапери своєчасно виявили небезпечну знахідку та знешкодили її. Проте скільки ще таких «братніх подарунків» залишається в колись мирному Чорному морі — невідомо. А головне, чим ще загрожують дії окупантів на морських просторах нашої держави?
Небезпека присутності російського військового флоту
Як виявилося не тільки мінна небезпека загрожує жителям Одещини. Корабельна група ВМС рашистів постійно курсує поблизу берегів України, тимчасово окупованого Криму та північної частини Чорного моря й щодня завдає ракетних ударів по об’єктах критичної інфраструктури, мирних містах і селах нашої країни. Гинуть люди, руйнуються будинки, в тому числі історичні пам’ятники. Так, внаслідок нещодавнього ракетного обстрілу Одеси було пошкоджено знаменитий Воронцовський палац, справжня перлина Південної Пальміри та світової архітектури.
Ще глобальнішим на тлі російської військової присутності в регіоні видається блокування агресором морських торговельних портів України. Через широкомасштабну російську агресію шість морських портів: Південний, Миколаїв, Ольвія, Одеса, Чорноморськ та Білгород-Дністровський — не можуть приймати й відправляти вантажі. Порти Маріуполя, Бердянська, Скадовська, Херсона взагалі закриті у зв’язку з їхнім тимчасовим захопленням.
У мирний час понад 75 % зовнішнього товарообігу України відбувалося через морські шляхи. Через порти, які нині або закриті, або заблоковані, проходило понад 90 % загального товарообігу. До війни Україна щомісяця експортувала до 5 млн тонн сільгосппродукції через порти Одеси та Миколаєва. 95 % експорту зернових та олійних культур йшли через морські порти, 41 % валютної виручки Україна отримувала саме через експорт аграрної продукції.
Чим загрожує блокада портів і припинення експорту зернових з України?
За даними Міністерства агрополітики, від нереалізованого експорту з портів Україна недоотримала близько 1,5 млрд доларів, а в результаті втрати посівів, техніки та аграрної продукції в елеваторах — 8,5 млрд доларів. Щодня через заблоковані порти Україна недоотримує 170 млн доларів.
Як зазначає ООН, блокування українських портів росією загрожує економічним колапсом сільського господарства України, яка годує 400 млн людей по всьому світу. Це критичне питання не тільки для України, а й решти світу. Неможливість вивезти збіжжя з території одного з найбільших світових експортерів пшениці, ячменю та соняшникової олії може обернутися світовою продовольчою кризою, простіше кажучи — голодом.
Якщо не розблокувати порти, то зібраний цього року врожай не буде де зберігати, бо елеватори та сховища наповнені. В такому разі наслідки очікуються гіршими, ніж зростання цін на продовольство та пальне.
Ще чотири країни потерпають від дій окупантів
Чорне море омиває береги ще чотирьох країн, крім України та росії: Румунії, Болгарії, Туреччини та Грузії. Вони всі потерпають від російської агресії й зазнають значних збитків. На береговій лінії завдовжки 3400 км розташовано більше ніж 200 міст — частина у Європі, частина — в Азії. Але найбільш широкий доступ до моря має Туреччина, займаючи близько 35 % берегової лінії.
З огляду на те, що останні 20 років Туреччина активно розвиває курортно-туристичну галузь, логічно припустити, що блокування Чорного моря негативно вплине також і на її фінансове становище. Тому Туреччина та міжнародні організації, а також західні лідери закликають росію припинити блокаду морських портів України.
Які існують варіанти розблокування українських портів?
Європейська бізнес-асоціація — одне з найбільших в Україні лобістських об’єднань — звернулася до РНБО та МЗС України з проханням ініціювати перед ООН створення Спеціальної забороненої зони, на яку б не поширювався суверенітет України або рф. Розмінування та безпеку судноплавства в ній мали б гарантувати сили ООН та країн Чорноморського басейну — це дало б змогу прокласти гуманітарні коридори, зокрема й для експорту зернових вантажів.
Проте такий варіант передбачає ухвалення відповідного рішення Радою Безпеки ООН, в якій рф без сумніву скористується правом вето. Тут також стоїть питання фактичного усунення росії від голосування у Радбезі. Механізм не простий, двоетапний, але реальний. А втім, було б наївно чекати виконання країною-окупантом гарантій безпеки в таких коридорах, адже росія вже неодноразово порушувала домовленості щодо припинення обстрілів гуманітарних коридорів суходолу, зокрема того ж Маріуполя.
Існує варіант військового стримування присутності російського флоту в територіальних водах України. На ньому також наполягають західні партнери. Для цього необхідно забезпечити українські сили протикорабельними ракетами наземного, повітряного та морського базування, які можуть стримувати російські ВМС. Також необхідно дати доступ до входу в Чорне море військовим кораблям НАТО, щоб допомогти країнам-партнерам, які мають вихід до Чорного моря. І нарешті, організувати гуманітарний морський конвой з караваном кораблів під охороною ВМС країн НАТО, які доставлятимуть продовольство та медикаменти в окупований росією Херсон та Маріуполь.
Такі спільні зусилля зможуть значно посилити становище України на південному напрямку оборони й полегшити гуманітарну обстановку у регіоні.
