Серед причин популярності бригади серед військовослужбовців — довіра до командира частини Кирила Вереса, високі результати на полі бою та позитивні…
Ще далеко не відгриміли останні вибухи на Чернігівщині, не встигла ще земля оговтатися від жахливих наслідків, що залишила за собою тут російська орда, а неподалік обласного центру розпочали роботи військовослужбовці пошукової команди «Евакуація 200».
Точної кількості загиблих ще не знає ніхто. Щодня пошуковці з групи цивільно-військового співробітництва віднаходять численні тіла полеглих у новій війні сучасності.
— Понад місяць поблизу Чернігова тривали активні бойові дії. Тому головна наша мета — пошук тіл вбитих росіянами мирних українців та наших загиблих воїнів, — розповів керівник групи Леонід Бондар. — Пошуки проводимо як у лісах чи полях, так і в населених пунктах.
Кожен у групі має бойовий досвід і пройшов спеціальну підготовку. Справа їхня не проста і часто навіть небезпечна. Доводиться розбирати складні завали, обстежувати місцевість на наявність мін та інших боєприпасів, що не розірвалися, тощо.
У своїй роботі спецпідрозділ тісно співпрацює з іншими силовиками та місцевою владою. За потреби викликають саперів для розмінування, проводять опитування місцевого населення з метою відтворення хронології бойових дій у конкретному районі. Всупереч повітряним тривогам та несприятливим погодним умовам, «Сіміки» щодня продовжують роботу.
Одним із важливих завдань, що заплановані на кожен виїзд, є також пошук і ексгумація трупів солдатів та офіцерів росії. Дефіциту в них, за словами Леоніда Бондаря, на Чернігівщині немає, перш за все, завдяки Збройним Cилам України. Надалі знайдений «відпрацьований матеріал» обміняють на українських військовополонених.
Фото і відео авторів та Дмитра Глухенького
